Церковне життя

24 лютого в Україні розпочалася війна … 

Хочемо коротко поділитися життям нашого людського «вулика» на території Біблійної місіонерської церкви «Община Доброго Пастиря».

Група молоді цілодобово чергує в будівлі церкви. Спочатку думали зустрічати лише мешканців сусідніх будинків, які під час повітряної тривоги приходили сховатися в нашому підвалі. Сирени в різний час доби часто повідомляють нашу область про те, що треба йти в укриття. 

Коли наші водії почали привозити біженців, постраждалі тимчасово оселилися у наших приміщеннях. Душова футбольного клубу перетворилася на ванну для малюків. Бібліотека, мала зала, кабінети працівників місії та інші приміщення використовуються для поселення людей.



Є дві бригади водіїв-волонтерів, які, постійно підміняючи один одного, курсують між Рівним та пунктами збору біженців у Київській області. Серед них — тренери християнського футбольного та флорбольного клубів, директор біблійного коледжу, керівник відділу християнської етики нашої місії та інші брати.


Наш пастор із дружиною, сім'єю сина та онуками багато часу проводить із церковною командою. Ранок починається з молитви, щовечора в церкві відбувається молитовна зустріч. На ній розмовляємо з біженцями та молимося про їхні потреби.

У церкві служать постраждалим кілька молодих християнських сімей з дітьми, а також брати та сестри зрілого віку, які допомагають як на кухні, так і в душеопікунській роботі.

Окремо можемо виділити дві команди братів, які виїхали на служіння в центри для біженців у с. Крюківщина (біля Києва) та м. Кам'янське (Дніпропетровщина).

У нашій церкві є відповідальні за розселення, харчування, медицину, гуманітарну допомогу, транспорт тощо. До нашого двору постійно прибувають автомобілі з допомогою від небайдужих городян і з гуманітарною допомогою з-за кордону. Всі ці речі ми розподіляємо відповідно до потреб біженців та нужденних, які звертаються до нашої місії, а також відправляємо нашими мікроавтобусами в гарячі точки.

Олена економіст-аналітик, але зараз вона волонтер: зустрічає, поселяє та проводжає біженців. Вислуховує їхні історії, молиться разом із людьми.

Надія за освітою флорист, приватний підприємець, але тепер є головним кухарем і тричі на день годує до 70 осіб.



Даша – мама трьох малюків уважно дбає про потреби молодих матусь з дітками і не тільки...

Цього тижня вона знайшла людей, які пожертвували дитячий манежик для однієї сімї. Мама малюка – з Рівненщини. Жінка раніше служила в АТО, у сім'ї п'ятеро дітей, їхній тато – військовий, а старший брат служить у теробороні. Вони дуже вдячні за турботу.



А цей чоловік пожертвував дитяче крісло. Ще нам привезли потрібні речі, які біженці не встигли прихопити з дому.

Разом зі співробітниками місії багато людей із нашої церкви приходять цілими сім'ями, аби допомагати. Хлопці-підлітки працюють вантажниками. Роботи вистачає на цілий день.



Ми вдячні всім нашим друзям та помічникам, які підтримали нас у цій біді. Ми молимося про Божий захист від застосування Кремлем зброї масового ураження, про якнайшвидше закінчення війни, повне відведення військ та повернення миру.

Дякуємо, що ви поруч із нами у ваших думках, молитвах, підтримці!