В п’ятницю учасники вечірнього богослужіння мали ніби дотик до Божого чуда у вигляді свідчення, яким ділилися місіонерська родина Константинник: брат Женя і сестра Іра. З 15 років, які вони провели у служінні Богу: 9 років пройшло за межами України (Росія, Туреччина, Ізраїль), а останні 5 років родина благовістить у мальовничій острівній країні Па́пуа Нова́ Гвіне́я.
Напевно, найбільш вражаючими були свідчення молодих папуасів про їхнє навернення від поклоніння демонам і злочинного життя до живого Бога – Ісуса Христа. Недарма «таточко» і «мамочка» провели роки, живучі пліч о пліч з сільськими дітлахами у бамбуковій хижі без зручностей. Недарма вони не спокусилися проміняти миття і прання в озері і спання на підлозі на будинок з трьома спальнями, гарячим душем і пральною машинкою… Недарма вони благали Господа, якому довірилися, щоб Він допоміг не зійти з розуму, коли все здавалося безнадійним і Він щоразу подавав вчасну допомогу у вигляді продуктового пакету, затримки тропічної зливи, повернення викрадених речей і головне… покаяння папуаських підлітків, які зараз прагнуть служити іншим людям.
«Для мене справжнє щастя, – говорить Женя: – знаходитися там, кути помістив мене Бог і робити те, що доручив мені Бог». А для тебе?
В Па́пуа Новій Гвіне́ї люди живуть за межею бідності. Умови життя в селах настільки складні, що до досягнення п’ятирічного віку дітям навіть на дають імен, оскільки батьки не впевнені, що малюки виживуть. 60% новонароджених не доживають до 5 років. А ті, що виживають стають так би мовити «дітьми племені», тобто про їхнє виховання дбають одночасно всі і ніхто.
Бог переконав Іру і Женю розпочати дитяче і молодіжне служіння цим юним душам, які не мають надії, які не мають близького спілкування навіть з власними рідними. Почали з нуля, гралися з вошивими, брудними, вкритими гнійними болячками дітьми.
Великий успіх мало відеослужіння імпровізованого літнього кінотеатру. 75% населення не мають електрики, телевізорів, планшетів, тому залюбки сходяться подивитися християнські фільми. Необхідним було служіння милосердя: хворим просто роздавали необхідні ліки, дезинфікували рани, молилися за тих, кому не знали, як допомогти. О третій годині ночі Ірі довелося бути поряд з породіллею, яка народила дитинку посеред кавової плантації при світлі мобільного телефона. Інколи люди приходили до них по допомогу, а йшли – віруючими. Це – найбільша радість і благодать.
Основним служіння стало дитяче. Не маючи належних занять підлітки вдавалися до скоєння різних злочинів, тому Бог звелів їм чимось зайняти цю молодь. Вони почали грати з ними в баскетбол, займатися рибною ловлею. Врешті Бог подарував їм ділянку землі, на якій вони побудували притулок для так званих «важких дітей». Вже через рік Бог подарував покаяння п’яти молодим людям з цього народу, які проживали разом з сім’єю місіонерів.
Давайте будемо молитися за цих хлопців: Седріка, Бена, Джеремайю, Майкла та Десмона. Джеремайї 17 і він мріє стати місіонером. Давайте також будемо молитися з продовження цього служінню, ріст команди, музичну групу, облаштування дитячого майданчика, баскетбольного та футбольного поля в селі.
Наші друзі нагадали нам: «Якщо ти християнин, то ти місіонер!»
Існують 1) місіонери-пілігрими, які залишають свою Батьківщину і їдуть на служіння; 2) місіонери в молитві, які своїми молитвами можуть досягти таких місць, куди навіть не можна вислати гроші чи листи прямо у серця людей та 3) місіонери в фінансах, які присвячують себе на матеріальне служіння місіонерам.
Молитвою – ти можеш досягнути до краю землі. Брат і сестра також засвідчили, що 98% вони отримують матеріальну підтримку саме з України, а це означає, що ми вже готові для того, щоб висилати своїх місіонерів на Божу ниву.
Женю завжди підтримує горіти для Бога вірш Івана 21:15 «Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих?»
Чи любиш ти Мене більше? Прийми для себе рішення сьогодні любити Ісуса більше, ніж всі вони, більше, ніж твій пастор і люди в церкві. Присвяти себе служінню Йому!
Тетяна Артерчук
