В п’ятницю учасники вечірнього богослужіння мали ніби дотик до Божого чуда у вигляді свідчення, яким ділилися місіонерська родина Константинник: брат Женя і сестра Іра. З 15 років, які вони провели у служінні Богу: 9 років пройшло за межами України (Росія, Туреччина, Ізраїль), а останні 5 років родина благовістить у мальовничій острівній країні Па́пуа Нова́ Гвіне́я.
Напевно, найбільш вражаючими були свідчення молодих папуасів про їхнє навернення від поклоніння демонам і злочинного життя до живого Бога – Ісуса Христа. Недарма «таточко» і «мамочка» провели роки, живучі пліч о пліч з сільськими дітлахами у бамбуковій хижі без зручностей. Недарма вони не спокусилися проміняти миття і прання в озері і спання на підлозі на будинок з трьома спальнями, гарячим душем і пральною машинкою… Недарма вони благали Господа, якому довірилися, щоб Він допоміг не зійти з розуму, коли все здавалося безнадійним і Він щоразу подавав вчасну допомогу у вигляді продуктового пакету, затримки тропічної зливи, повернення викрадених речей і головне… покаяння папуаських підлітків, які зараз прагнуть служити іншим людям.
