В передостанній день місіонерської конференції, яка тривала цілий тиждень,відбулася святкова частина заходу – церковний бенкет. Були присутні гості з різних міст і країн. Свято розпочалось з молитви і смачного частування української кухні. В центрі цього всього був Бог і люди були сконцентровані на Слові, свідченнях, молитвах...
Перший, хто поділився своїм свідченням про життя і служінням був Артур Марандян. Він займається донесенням Євангелія серед народу курдів,які сповідують єзидизм. Розповідав про місіонерство в тих краях, закликав нас молитись за цей народ, серед якого панує темрява. Поділився з нами, що бути грамотним в цьому народі є гріхом. Адже, коли людина грамотна і добре мислить ,нею важче керувати. Також, він оповів як на новорічні свята, він з командою їздили в гірські поселення курдів, щоб привітати дітей, дарували подарунки, проводили з ними час. Бог також подарував нагоду побувати в лікарнях, де діти з радістю слухали Слово і були задоволені, що їм приділили час та увагу. Отже, згадуємо цей народ в своїх молитвах і Артура, який доносить Євангеліє язичникам!
Наступними свідчили подружжя Севак і Ніна. Вони несуть служіння в Єревані.Ділились тим, як проводять англійські, молодіжні, дитячі табори. Згадували недільну школу, де вже помітні плоди їхнього спільного служіння. Ніна певнена,що Бог рясно їх благословив, показавши точний напрям в служінні. Незабуваймо і про них, підтримуємо в молитвах!
Слово говорив японський місіонер в Україні – Масато Фунакоші, який завітав до нас з Одеси. Темою конференції є слова «Але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!» (Рим.15:21).Головною темою протягом всієї конференції є місіонерство, тому Масато говорив про одну єдину головну річ, без чого місіонерство просто неможливе –це суверенність Бога. Наголошував на всевладності Бога, що ми завжди маєм пам’ятати, що саме воно дає служінню смисл, без нього будь яке служіння є марною тратою часу! Нагадував, що основою служіння Павла була суверенність єдиного Бога, що і має бути прикладом для всіх нас. Також він ділився стратегією місії і місіонерського служіння церкви. Підсумком проповіді було те, що Павло кинув виклик християнам – служити, передавати Слово іншим народам, робити ім’я Христове відомим повсюди. Це є заклик і до нас -слідувати Словам самого Бога та прикладу Павла! Славимо Його за почуте Слово і молимся, щоб воно давало свої плоди в потрібний час і потрібному місці!
Були гості й з країн Середньої Азії. Розповіли про свій народ, який сповідує іслам. Ділилися як правильно доносити Євангеліє там. Також почули про
служіння благовістя азіатським циганам. Це народ, який не вміє ні писати, ні читати, але те, що чує, в точності передає один одному, так передається Боже Слово, лише те, що почують! Це є великим приводом задуматись для нас, а як ми розпоряджаємося своїми уміннями писати і читати, на що витрачаємо їх?
Одна з сестер згадувала свій нелегкий шлях у країні, де християнську віру переслідують, слухаючи її свідчення було видно Великого Живого Бога, який ніколи не залишить і проведе через будь-які складнощі! Її служіння принесло плід – покаялась її сім’я та молодь в місцевій общині, де вона та її команда самовіддано трудяться ради Слави Божої! Вона закликала нас любити цей народ і молитися, адже вони дуже потребують нашої підтримки. Продовжуємо далі молитись за цих учнів Христа та їхнє життя там, яке є нелегке.
Останніми поділилися своїми історіями дві сім’ї Джон і Мерилін Вайтмор та Олександр і Валентина Бондарчук. Одні постійно приїжджають із США, щоб
служити сиротам в Україні, інші – працівники «Надії – людям», що приймаютьу своєму домі сиріт-випускників інтернатів для їх соціальної адаптації. Вони
оточили своєю любов’ю, наставляли в Божому Слові і як могли допомагали за ці роки вже 68 таким юнакам. Перший з вихованців вже сам одружився й
усиновив шістьох дітей. Хоч це і не просто, вони дуже вдячні, що саме це служіння їм довірив Бог. Просили пам’ятати їхню працю і молитися про
«невеличку» сім’ю. Зараз в родині знову проживає 10 хлопців.
В програмі також був спів Юрія Воробйова з Москви. Бог дав йому вміння класти на музику буквальні уривки біблійних текстів. Він співав псалми і всі разом з ним радісно прославляли нашого Бога.Також зачитали перед церквою лист від нашого місіонера в Киргизстані. Було дуже цікаво почути новини і благословення.
Свято було справді благословенним часом, де Бог говорив до нас через Слово та свідчення місіонерів. Була хороша можливість поспілкуватись з різними людьми і познайомитись ближче з місіонерами та нашими гостями. Вдячні Богу за цей нереально класний час, коли стільки людей просто були великою сім’єю у Христі! Головною метою цього бенкету, і усієї конференції взагалі було донести і нагадати про важливість заповіді, яку Господь залишив перед вознесінням: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню проповідуйте Євангелію» (Мар.16:15). Христос залишив нам найбільше Його бажання для всіх Його дітей і кожен з нас має бути місіонером, де б ми не були, виконувати Його повеління! Славимо Бога за проведення двадцять другої місіонерської конференції, за приїзд місіонерів і за можливість побути на бенкеті, який насичує також і духовно, зрощує і об’єднує Божих дітей!
Еліна-Тетяна Болкуневич
