«Твій шлях» ‒ так називався молодіжний табір, який провели лідери молодіжного служіння церкви «Община Доброго Пастиря» в Заліссі. Табір зібрав близько сорока молодих людей віком 13–25 років. Задумом була розповідь доброї звістки про спасіння у Божому Сині Ісусі Христі.
Бог послав літні грози і дощ, тому спочатку вправлялися у грі флорбол, проводили веселі ігри на знайомство у приміщенні. Через прохолодну погоду басейн самотньо стояв невикористаним аж до четвертого дня табору. Врешті учасники не витримали і пообливалися таки водою, попри непідходящі погодні умови. Спортивні інструктори влаштовували ігри у баскетбол, тачбол, волейбол з водяними кульками. Грали в таємного друга (витягнувши з капелюха записку з іменем одного з учасників табору і не викриваючи своєї особи, обдаровували цю людину приємними сюрпризами та різноманітними творчими витівками, а ввечері наступного дня намагалися повідгадувати своїх таємних друзів і розкривали секрет). В ніч з третього на четвертий день наставники провели нічну гру, вчинивши галас під тривожні сирени через годину після відбою. Вони повитягали з кімнат вихованців, які в цей час вже мирно відпочивали в ліжках, і змусили весело ганяти по території табору і навколишнього лісу в пошуках імпровізованих «вовків», яких потрібно було вполювати «мисливцям». Медпрацівник табору з радістю зазначила, що гра пройшла без травм, настрій був чудовий, а розпорядок наступного дня змістився на годину пізніше.
Слід декілька слів сказати про сам розклад. Особливістю невеличкого по-сімейному затишного молодіжного табору став відносно пізній підйом (о 9:00), сніданок (о 10:00 – повари були вельми щасливі) і ... пізній відбій (об 00:00). В іншому, розпорядок дня був звичайним: ранкове і вечірнє спільне зібрання, проповідь, особисті свідчення молодих християн про увірування, спів псалмів, вдень малі групи з обговорення теми дня, багато вільного часу, спортивні та рухливі ігри, ввечері багаття.
Частка людей, які прихали в християнський табір вперше, які не відвідують церкву або ще не засвідчили про свою віру, хоча вже чули Євангеліє, складала в таборі не більше 50%. В табір потрапили на запрошення родичів, однокласників, однокурсників, сусідів чи односельців. Молоді люди демонстрували відкритість, привітність, швидко знайомилися, так що вже на другий день після заїзду запанувала товариська і тепла атмосфера. Напевне, цьому частково сприяла дощова погода, через яку перші дні всі мусили сидіти разом в одному приміщенні і не могли розійтися купками на далекі відстані.
Темою першого дня стало створення Богом всесвіту з особливим акцентом на створенні людини. В групах з обговорення розглядали Псалом 138:13-16 «Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це! І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...» Переглядали відеофільм про внутрішньоутробний розвиток людини, роздумували про те, що така увага з боку Творця й індивідуальне створення особисто Богом кожної людини, яка приходить у світ є підставою запитати: «Яким є призначення людини з Божої точки зору?» і «Чи виконую я своє призначення?»
Другий день був присвячений пошуку відповіді на питання «Що заважає людині виконати Боже призначення в своєму житті?» В Біблії про це говориться в посланні до Римлян 3:10-18. Зробили висновок про те, що це наша людська гріховність, яка одного разу увійшла в світ через гріх Адама.
На третій день у вранішній проповіді і в групах розглядали мету і роль Закону в справі спасіння людей від самих себе. Читали послання до Галатів 3:10-15, в якому говориться про те, що ніхто не має змоги виконати Закон. А, отже, жодні спроби людини врятувати саму себе і перестати грішити силою волі приречені на невдачу.
На четвертий день говорили про величезну різницю між тим, щоб просто знати якісь істини про Бога і тим, щоб ВІРИТИ в те, що ми знаємо. Всім відомо, що є Бог, але не всі вірять, довіряють тому, що Бог велить нам робити. Це питання було актуальним, адже в нашій країні важко знайти людину, яка б ніколи не чула про Бога, або не здогадується про існування Біблії. Багато молодих людей в таборі були з віруючих сімей або вважали себе християнами, принаймні не відкидали християнських цінностей. Проте, вони не знали точної відповіді на питання, де конкретно кожен з них опиниться, коли стане перед Божим судом: на небі чи в пеклі. Говорили про важливість віри в Ісуса Христа, як Спасителя, Який приніс Себе в жертву для прощення наших гріхів.
На п’ятий, останній повноцінний день табору, організатори намагалися поставити всіх біля роздоріжжя. Який шлях ти вибереш: широкий чи вузький? Ісус Христос сказав: «Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!» (Матв. 7:13,14) Тему дня підкріпила загальнотабірна гра «Життя», в якій молоді люди могли навчатися в школі й в університеті, на різних роботах заробляти гроші, брати банківські кредити, купувати солодощі, реєструвати шлюб, ходити в казино, салон краси, займатися модельним бізнесом, їздити на заробітки «за кордон». Дехто навіть встиг посидіти у в’язниці. Були в грі справжня і несправжня церква, які потрібно було розпізнати. Час гри був обмежений, але ніхто точно не знав, коли пролунає останній сигнал. Несподівано гра завершилася: всі магазини, казино і салони раптом згорнули свою діяльність. Всі піднялися в їдальню, де був накритий чудовий святковий стіл, світилися гірлянди і стояв хрест, що символізував Христа. Там люди, у кого були виявлені паперові сердечка, здобуті під час гри, були запрошені до святкування. Їм урочисто видали вінки, потім ці прикраси вони поскладали до підніжжя хреста. Дехто був до сліз зворушений цим моментом гри. Більшість народу, у кого не виявили ознак правильного використання життя, були відправлені до найтемнішого підземелля, яке тільки вдалося знайти на території табору, там було сиро, дуже темно, лунала моторошна музика, двері за ними закрилися, ще й наставники підігрували своїми зойками і благаннями випустити їх з цього жахливого місця. Через деякий час всі зустрілися на вечері. Жодна гра не викликала таких бурхливих обговорень. «Я знала, що потрібно було робити, щоб потрапити до «раю» і при цьому все одно опинилася в «пеклі!» – зізнавалася одна дівчина і з розпачом додавала: «Лишень уявіть, я витратила півжиття на зачіску!»
Наступного дня перед від’їздом більшість людей вийшли до мікрофона, щоб подякувати Богу і людям за час, проведений разом. Дехто з молодих людей говорили про те, що почуте в таборі змусило їх задуматися, що в них з’явилося багато питань, що вони відкрили для себе свою гріховність або те, що насправді мали знання, але не мали віри. Всі хотіли б приїхати в такий табір знову. Багатьох привабила атмосфера прийняття, любові, щирої дружби, яка панувала упродовж цих п’яти днів.
Ми просимо молитися за ці юні душі, яким Бог дав можливість слухати Євангеліє, щоб хвиля повсякдення не накрила і не змила з сердець почуте ними в таборі, за подальші зустрічі, розвиток стосунків і за майбутній шлях, яким підуть ці люди, щоб вони стали на Божий шлях.
Тетяна Артерчук
Відео
Із життя табору
Для перегляду всіх відео скористайтеся плейлистом (символ 
у верхньому лівому куті)
Проповіді
Проповіді будуть виставлені після 15.08.16
Фото
