З 27 червня по 2 липня на території «Залісся» поблизу міста Рівне пройшов міжцерковний табір «Євангеліє для справжнього життя». Бог дав можливість зібрати разом більше 140 чоловік, дітей та дорослих з церков районних центрів Сарни (церква «Благовіщення») і Новоград-Волинський (церква «Звягель»).
Брати та сестри запросили з собою багато невіруючих друзів, близьких і родичів, так що ті могли вперше читати Біблію, молитися, співати, слухати детальне роз'яснення Євангелії. Була присутня також група дітей-вихованців інтернату. Організацією та проведенням табору займалися брати та сестри з братської церкви «Слово Благодаті» міста Ванкувера (США), які подолали далекий шлях, щоб послужити Словом, а також роботою своїми руками в корпусі бази відпочинку. Бог прославився в їхній жертовності, праці, дружелюбності. Багато сімей прилетіли з маленькими дітьми.
Кожен день табору був присвячений розгляду таких тем, як Євангеліє, притча про блудного сина, гріхопадіння, спасіння, християнське життя, які викладалися на ранковому та вечірньому зібраннях. Крім того, на богослужіннях звучали свідоцтва про навернення до Бога братів і сестер з різних міст. Після ранкового богослужіння дорослі й діти розходилися по невеликих групах, в яких за допомогою лідерів і наставників обговорювали почуте в проповіді й ділилися своїм розумінням Божого Слова, його застосуванням в життя. Брати приготували веселі невигадливі ігри для всіх учасників табору і, звичайно ж, чудові призи. Люди охоче брали участь у співі, подяці Богові в молитві. Була, звичайно ж, і ранкова зарядка, і спортивні ігри, і загальнотабірна гра з пошуком скарбів, і купання в басейні дітей, і катання на гойдалці, і лазіння по канатних доріжках ... Зав'язалося багато нових знайомств, прозвучало багато прохань про спасіння і зміну людей, достатньо, щоб молитися протягом всього наступного року.
Особливу подяку Богу хочеться висловити за Його роботу з серцями людей: віруючих і невіруючих. Він вчив нас бути більш відкритими, дружніми, турботливими один про одного. Бог давав Його дітям Свій мир і спокій протягом всіх днів табору. Була чудова можливість бачити, як люди сприймають Боже Слово і як воно змінює їхнє ставлення до життя, як і про що вони починають думати та говорити вже через деякий час слухання Благої Вістки. У деяких людей Бог навпаки, відібрав спокій і вселив їм печаль і переживання про те, як же тепер їм жити далі. Але це було правильне сум'яття ‒ жаль про свої гріхи, бажання щось змінювати, відмовлятися від одного, щоб придбати інше: більше, краще, вічне...
Вячеслав Артерчук