Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх…
Приповісті 3:9
Зазвичай у проповідях нашої церкви людей заохочують зосереджуватися на духовних речах, але один день на рік ми присвячуємо роздумам про матеріальні благословення, якими збагатив нас Бог.
Це день подяки – свято поклоніння і вдячності Господу за плоди землі.
Бог дав нам постійно відчувати голод і спрагу для того, щоб ми краще могли зрозуміти на цьому прикладі, як наша душа потребує і прагне Бога і Його Слова. Не випадково Ісус Христос називає Себе Хлібом, Який зійшов з неба. З цієї ж причини Біблія багато говорить про їжу.
Після гріхопадіння ми, люди, здобуваємо собі поживу «у поті лиця» до того часу, як помремо.
На землі існує дві проблеми, пов’язані з їжею: або її забагато, або недостатньо.
Українцям поталанило народитися в країні, яка належить до забезпечених їжею. Тільки 10% людей у світі мають вищий рівень життя, ніж ми. За даними ООН кількість людей, що страждають від голоду, у світі становить 795 млн.
А нам потрібно, як писав Павло, навчитися жити в достатку (Филип'ян 4:2).
І головне питання, яке нам слід вирішити, - ми їмо, щоб жити, чи живемо, щоб їсти. Може, декому здається, що бути рабом наркотичної або алкогольної насолоди – це гірше, ніж бути рабом насолоди харчової, проте «залежних від холодильника» набагато більше.
Прийняття їжі для віруючої людини – це поклоніння Богу. Зловживання їжею – це теж поклоніння, поклоніння собі.
Ми поклоняємося, коли приймаємо їжу з вдячністю.
Що означає їсти з подякою?
По-перше, нам слід пам’ятати Того, Хто дав нам це. «І будеш ти їсти й наситишся, і поблагословиш Господа, Бога свого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі. Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і законів Його, і постанов Його…» (Повт. Закону 8:10-11) Завжди існує небезпека у достатку забути Того, Хто турбується про нас, почати чванитися від того, що ми щось маємо. Пам’ятаймо, що навіть наполеглива праця не гарантує, що ми будемо мати все необхідне. Адже все залежить від Бога.
По-друге, у Повторенні Закону, у 26 розділі ми маємо Боже повеління публічно принести в Божу присутність плоди землі і разом вклонитися Богові. При цьому слід святкувати перед Богом, а не про людське око. Радість святкування Дня подяки слід обов’язково розділити з левитами (служителями храму), прихідьками (переселенцями й біженцями), з сиротою і вдовою. 12 вірш закликає в радості розділити свою трапезу з нужденними, відкрити для них свої доми і комори.
Вірші 13 і 14 також додають важливий смисловий відтінок: те, що ми принесли на день подяки до храму – це святиня для Бога.
Окрім проповіді Божого Слова, на святі було багато плодів і городини, багато слів подяки, багато молитов, пісні і вірші, в яких малеча і дорослі дякували Господу за Його турботу про всіх нас.
Приємно, що нашу радість розділили з нами жінки, які втратили своїх рідних на війні, а також з дозволу адміністрації навчального закладу нас змогла відвідати група дітей-сиріт, з якими вже багато років проводяться заняття в одному з інтернатів області.
Усі члени церкви і гості мали спільний обід після радісного поклоніння Господу.
Принесення і дари цього дня будуть розподілені і спрямовані на потреби соціально незахищених людей церкви і міста.
Подяка Богу за все!
Тетяна Артерчук
