Церква знову раділа разом з молодятами. 27 жовтня відбулося вінчання Саші Логінова та Інни. Свято було особливим. По-перше, воно проходило в неділю на загальному зібранні, на гостину була запрошена вся Церква одночасно. По-друге, на урочистостях було мінімум урочистостей і багато Бога, панувала простота, невимушеність, молодий і молода не були на першому місці, вони разом з усіма Божими дітьми просто служили і поклонялися Господу. По-третє, на весіллі були також гості Церкви з інших народів, що особливо цінне і відповідає місіонерському духу общини.
Ісус бажає, щоб ми завжди (навіть в день свого весілля) пам’ятали і дбали про інші народи, адже не всюди в світі люди мають вільний доступ до церкви та до Слова. «Я найщасливіша людина на землі, тому що я знаю Ісуса Христа!» ‒ сказав гість з Марокко. Цей брат увірував завдяки відеопередачам і довго мріяв зайти до християнської церкви вільно, без страху бути покараним, шукав, де можна було б дістати Біблію або поспілкуватися з віруючими. Коли він дізнався про християнство й почав читати Слово, то був вражений добротою Бога і логікою Євангелія в порівнянні з релігією, якої був навчений з дитинства. Особливо сильно вплинула на цього брата Нагірна проповідь Ісуса Христа. Він побачив, що все, що Господь говорив про фарисеїв, напряму стосувалося прихильників релігії його народу. У нього самого була гордість, бо він вважав себе найбільш правильним та кращим за всіх інших.
Інший наш гість народився в православній родині в Сирії. Його шлях до Бога був непростим. Спочатку хлопець був номінальним християнином, але з роками відчував себе все більше грішним. Уві сні він побачив Ісуса Христа, Який промовив: «Я хочу, щоб ти був зі Мною!» Студентом цей чоловік міг годинами стояти на колінах і молитися перед іконами, проте у нього не було відчуття, що він догодив Богові. Бог дав йому зрозуміти, що його спроби задобрити Христа неправильні, що вони роблять Бога маленьким. Одного разу він переїхав до іншої країни, де зустрів віруючих людей, котрі пояснили йому інший шлях. Шлях спілкування з Богом, як з Батьком. «Істина звільнила мене від релігії», ‒ свідчить цей брат.
Всі присутні на вінчанні були не просто свідками, а учасниками цієї події. Кожен прийшов сюди, щоб поблагословити молоду пару на початок нової сім’ї. Разом з пастором роздумували над тим, від чого залежить погода в сім’ї. Що нагадує ваша сім’я: міні-рай чи міні-пекло? Проповідь нагадала всім про те, що шлюб – це союз трьох, в якому третій – Бог, і він зовсім не зайвий. «Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває!» (Пс. 126:1).
Бог створив шлюб не лише для людей, але й для Себе Самого. Шлюб покликаний славити Бога, тобто надавати Богу значимість. Коли люди сподіваються на Бога, то стають усе меншими в своїх очах, а Бог стає все більшим. Коли Бог, а не щось інше, є нашою радістю, тоді й дім будується успішно. Таким чином, шлюб – це війна, але війна з собою за зміни у своєму власному характері.
Вітаємо нову родину та пам’ятаймо про них в молитві!
Тетяна Артерчук
