Вже вкотре новий рік у Заліссі починається дійсно по-особливому. Це час, коли ми встигли зробити буквально все: поспілкуватися зі старими та знайти нових друзів, взяти участь у класній новорічній програмі, спробувати втримати рівновагу під час спуску на лижах та високо політати на тарзанці.
Це був ще й дуже корисний час для всіх нас, оскільки ми мали змогу черговий раз бути присутніми на конференції «Перезавантаження серця». Цьогорічна тема «На перехрестях життя» була дуже влучною та актуальною. І дійсно, шлях життя, по якому йде кожна людина, рано чи пізно потрапляє саме на таке перехрестя, коли від прийнятого рішення залежатиме вся майбутня дорога.
Нам потрібно робити вибір: поклонятися Богу чи творінню, шукати Божої волі, обираючи чоловіка чи дружину, або ж повернути «не туди» і все життя жалкувати. Проповідники також вказали нам на ще одне дуже важливе перехрестя – вибір роботи та навчання. Разом ми дізналися чим керуватися при вирішенні цих питань. Змусили вони нас задуматись і про те, на що ж дійсно ми витрачаємо час в інтернеті та побачити всю «красу» віртуального світу.
Протягом всього часу кожен мав змогу доторкнутися до світу місії та місіонерства. Друзі з Києва поділилися з нами розповідями про служіння у Криму кримським татарам. Ми трохи дізналися про особливості відносин з цим народом, їх вірування та культуру. Прямо з конференції сестрички поїхали виконувати цю місію та зробити свято кримським дітям та підліткам.
На вечорі хвали і поклоніння на конференції за основу була також взята тема місіонерства. Ми побачили братів і сестер із Білорусі, тих, хто жив і покаявся у Аргентині та служив в Узбекистані. Вони повідали всім нам про те, як Бог їх вів та діяв у серцях людей.
В останній день цього дорогоцінного часу проповідник Олександр Калінський на прикладі Лаодікійської церкви нагадав нам, як Бог ставиться до «теплих» християн та чому вони не мають радості у Бозі та правильних стосунків із Ним. Він нагадав, що значить бути «гарячим» дитям Бога, яке заради Нього здатне на все, і залишив нас із питанням у серці: «Де зараз знаходиться Христос у твоєму житті? Він у серці чи за його дверима?»
Ось, що сказав пастор церкви «Світло Євангелія», що в Києві, Ігор Плива про конференцію:
«Технічне оснащення цього року – великий крок вперед. Програма – це результат серйозної та злагодженої командної роботи, і в майбутньому не потрібно боятися підключати до цієї справи більше людей. Щодо місіонерства, про яке ми розповідали, та до якого закликали молоде покоління можна сказати, що рівень ознайомлення з цією сферою на даний час є достатній. Було видно, що молодь це зачепило і вони вже зараз почали приймати серйозні рішення».
Цей час став часом відповідей на багато питань, підведенням підсумків прожитого року. Він допоміг обновити свою посвяту Богу, а багатьом – і вперше її зробити, вирішити для себе питання щодо безпосередньої участі у місіонерстві. Чи варто місіонерство того? А може краще запитати – а чи варті ми жертви Христа?
Всі учасники, покладаючись на милість Божу, вже з нетерпінням чекають наступної подорожі до Залісся. Бережіть дорогоцінний час, не витрачайте його на пусті речі, поклоняйтесь Богу постійно та всюди. Бажаємо благословінь!
Альона Кудлай, м. Київ церква «Світло Євангелія»