Ранок розпочався з незвичайного недільного уроку для батьків. Гості місіонерської конференції Валентин і Любов Ніконенко ділилися досвідом практики слідування за Богом.
Валентин наголошував, що їхня сім’я завжди вдячна Богові за те, що вони батьки. «Діти спадщина Господня, плід утроби нагорода!» Псалом 126:3. Яків говорить, що Бог обдарував його дітьми (Бут.33:5).
Батьки не в праві робити менше, ніж належить робити батькам, проте вони не в силах зробити того, на що здатна лише Божа благодать.
В цій родині виховують дітей так, щоб свого часу їх відпустити в «самостійне плавання».
Родина 18 років знаходилася у місіонерському служінні в Якутії, і діти постійно були залучені до цієї діяльності. Любов додала, що коли сама приходила послухати семінари по вихованню, то шукала інструкцію з правильного ставлення до дітей. Зараз вона зрозуміла, що ніякої інструкції не існує, а секрет полягає в твоїх особистих стосунках з Богом.
Коли діти питали: «Тато, кого ти любиш більше за всіх», і хотіли почути щось інше, то батьки відповідали, що понад усе вони люблять Господа. А потім пояснювали, що якщо ти любиш Господа, то любитимеш й усіх інших: маму, тата, дітей.
Змалечку співали дітям християнських пісень, а коли тато був на служінні, мама пояснювала малечі, де зараз тато і разом з дітьми про нього молилися. Завжди акцентували увагу на тому, що все в житті посилає Господь, що Він піклується про нас через добрих людей. Батьки передавали дітям віру, що Бог завжди нас проведе через будь-які обставини.
Все робили з любов’ю, а не зі стражданням. Також важливо ніколи не порівнювати дітей в сім’ї між собою і поважати дитину, як особистість.
Звичайно були страхи і випробування через холод, нестачу продуктів дитячого харчування, дехто переконував місіонерів повернутися додому. Але вони прийняли тверде рішення і Бог дав впевненість, що їхня родина знаходиться на своєму місці.
Ніна Томилко,
Еліна-Тетяна Болкуневич,
Тетяна Артерчук
