У суботу 23 травня в церкві «Община Доброго Пастиря» відбувся дитячий майданчик, на якому обговорили спільні плани батьків і дітей на майбутнє літо. Розпочали з того, що проспівали улюблені пісні-руханки про Божу любов, благословіння праведного та Боже всевладдя у всьому світі. Потім Сергій Альонов провів дитячий урок, а Микола Нікітін нагадав батькам про три «кити-вбивці», на яких стоїть гріховна природа маленької і не дуже маленької дитини. Ось їхні імена: «Я сам!», «Я знаю!» та «Я хочу!» (Він же «Я не хочу!»). Кожна з цих символічних потвор виростає з маленького пуголовка у гіганта, здатного зламати всю долю дитини і оточуючих людей. Адже, якщо не припиняти прояви непослуху у кількамісячному віці, то у віці підлітковому це буде зробити набагато важче. Діти, які не привчені змалку визнавати авторитет батьків, матимуть проблеми з вчителями, коли підуть до школи і конфлікт з законом, коли виростуть.
Наприклад, відсутність авторитету («Я сам!») походить своїм корінням з Едемського саду, коли Адам і Єва своїм вчинком заявили Богові, що вони самі вправі вирішувати, що є добро, а що зло. Така поведінка потребує миттєвого коригування, пояснення, дивлячись в очі, якщо є потреба – застосування дисципліни. Відсутність морального стандарту («Я знаю!»), яка більше характерна старшим дітям, що знаходяться під впливом різноманітної інформації: книг, телебачення, інтернету. Така поведінка потребує більш глибокого аналізу разом з дитиною: «Добре, ти все це знаєш, але як ти застосовуєш свої знання у житті, що це тобі дає?». Відсутність покори, бунт («Я хочу/Я не хочу!») говорить про наявність неконтрольованих бажань. Ми знаємо про те, як Христос підкорив Свою волю, волі небесного Батька. На основі Святого Письма (Єфесян 6:1-3 та Колосян 3:21) батьки нагадали собі про важливість Божого повеління не дратувати дітей, щоб вони не впадали у відчай і виховувати їх послуху батькам і Богу.
Як саме виражається відчай в дитини? В сльозах, у замкненості, у бажанні поділитися своїм незадоволенням з друзями. Тому, коли ми дисциплінуємо своїх дітей і домагаємося від них того, що потрібно, нам слід ставити собі наступні питання.
Наскільки я лагідний і спокійний, коли говорю з дитиною?
Яку істину я хочу донести?
Чи застосовую я покарання, якщо це потрібно?
Таким чином, літо було проголошено порою повної батьківської мобілізації. Зрозуміло, що наприкінці навчального року сили завершуються, проте коли ми слабкі, ми можемо просити сили у Бога і Він обов’язково дасть нам свою благодать, щоб ми могли успішно виконати його волю.
Корисно читати ввечері уривок з Біблії й зіставляти його з подіями дня. Домашнім завданням на літо стала книга Дії святих апостолів. Читаючи книгу з дітьми, бажано ставити наступні питання:
- Що ми навчилися з цього тексту?
- В чому цей текст нас докоряє? (2 Тим 3:16)
- Що виправляє він в нас (в чому ми можемо покаятися перед ближніми і Богом)?
- В чому цей текст наставляє нас на майбутнє?
Батькам також було запропоновано зустрітися в сімейних таборах церкви для більш глибокого обговорення питань виховання та вести щоденник, в якому записувати Божі благословення кожного дня.
Таня Артерчук
Фото
