Різдво, як прояв покори Сина волі Отця

Недільне богослужіння 7 січня було різноманітним. На ньому звучали новини про народження маленької донечки в сім’ї Ващуків, привітання від наших місіонерів і молитви за них, вірші й пісні про народження Ісуса Христа. Брати й сестри підготували сценки про Різдво, виступ хору дзвіночків і конкурси для дітей. Наприкінці свята всі малюки отримали подарунки.


Олександр Калінський, пастор братньої церкви «Джерело Життя», навіть проповідь розпочав із загадки. Що ж це, що люди по природі своїй недолюблюють і навколо чого лицемірять уже багато сторічь?

Що ж це, що спонукало Божого Сина зійти на грішну землю й умалитися, ставши людиною? Це – воля Господня.

Проповідник запропонував розглянути народження Христа під іншим кутом, як кульмінацію виконання Сином волі Отця.

Воля Бога – це не просто невидима таємна лінія, яку треба постійно шукати аби з неї не схибити. Це впевненість, яка приходить від близькості із Богом і єднання з Ним у Христі. Це радість робити те, що до вподоби і що приємне Тому, Хто любить тебе і сердечна довіра Йому в тому, що прокладений Ним шлях – найкращий.

З Писання ми дізналися про сім граней волі люблячого Отця для Христа:
- ясла та бідний спосіб життя (Лк. 2:6-24; Лк. 2:24; Лев. 5:7);
- звичайний труд і покора батькам (Лк. 2:51);
- постійна близькість з Отцем (Мк. 1:35, Лк. 22:39);
- служіння людям до знемоги (Мк. 1:32-34);
- проповідь Царства й учнівство (Мт. 4:17);
- боротьба з релігією та лицемірством (Ів. 14:6);
- жахливі страждання і смерть (Лк. 22:42).

Оскільки Сам Божий Син пройшов Свій земний шлях у приниженні, то і нам варто бути вдячними за те, що ми маємо. Вранці будильник кличе нас до виконання наших обов’язків, які є волею Предвічного.

Перебуваючи у ворожому світі ми не менше потребуємо постійного зв’язку з небом і нашим Отцем. Саме ця близькість була причиною перемог, спокою, сили та впевненості Христа.

Ми, так само як і Він, покликані служити іншим. Турбота про людей – це не акція під настрій. Це воля Божа для нас на кожен день.

Воля Божа, щоб Царство зростало не лише вшир, а й углиб. Ось чому Ісус обирає і виховує учнів. Тільки серця, змінені правдою, можуть змінювати цей світ.

Воля Отця була такою, щоб Син пішов на лобове зіткнення зі стародавнім змієм і монстром на ім’я релігія. «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» – промовляє Ісус (Ів. 14:6). Релігія ж завжди прагне мою вбогість розбавити міццю власних досягнень і старань. Вона завжди хоче вбити клин у мою близькість з Христом, плекати мою гордість. Якщо релігія Христа підняла на хрест, не варто тішитися ілюзією, що ми залишимося у безпеці. Віра ж, навпаки, є вибором волі, цілковитою посвятою себе Богові, довірою наслідків Йому. «Нехай буде воля Твоя» – це принцип перемоги вір. Воля Божа – це найкращий вибір, що б не говорило мені серце.

Син Божий довів, що воля Божа – найкращий сценарій життя.

Тетяна Артерчук


Проповідь Олександра Калінського «Покора волі Люблячого» можна переглянути тут

Більше фото (натисніть на картинку!):