Мені майже важко повірити зараз, але був час у моєму житті, коли я ненавидів каву. Принаймні, я вважав, що вона мені не подобалась. Я хотів бути дорослим, як і всі інші, тому намагався випити каву не один раз. Але кожен раз, коли я пив її, я виявляв це ще більш неприємним, ніж колись. Я просто не міг зрозуміти, що всім подобається в цьому.

Виявляється, однак, що мої друзі ненавмисно ввели мене в оману. Знаючи, що я ніколи не пив каву раніше, вони завжди намагалися зробити її більш приємною, даючи мені змішану каву гібрид, з цукром і вершками. Вони думали, що було б краще для мене, почати з невеликої кількості кави і з більшою кількістю інших домішок, які розбавили б цю гіркоту. І кожен раз, коли я пробував її, я ненавидів її.

М-да, наблюдателей этого «события» переполняют разные чувства и мысли. Один все меряет происходящей на Востоке страны войной. Мол, вместо того, чтобы толпой охранять парад, лучше поехать в АТО. Другой пытается занять золотую середину между христианством и таким явлением как гей-парад. Как, например, – президент. А третий и вовсе сочувствует «дискриминированным» ЛГБТ-меньшинствам. Ведь и это люди.

Конечно, на фоне «прощания» с Таможенным Союзом и «приветствия» ЕС, этот парад приобретает еще и политическую окраску.

Как мне помнится, несколько лет тому назад, христиане даже собирали подписи, чтобы ни в коем случае не допустить публичного «свободоизъявления» лесбиянок и геев. Но в этот раз произошел какой-то сбой. Возможно, многие заняты другими проблемами?

Я провів тисячі годин душеопікунського наставництва з людьми, які мають труднощі у відносинах. Це не завжди стосується шлюбних відносин між чоловіком і дружиною, коли вони потрапляють в безвихідь у відносинах. Будь-які дві людини в будь-якому типі відносин можуть мати труднощі у відносинах.

Ви знаходитесь у відносинах, в яких ви втратили свою любов? Я говорю не тільки про сімейний роман. Батько та дитина, які колись любили один одного, можуть тепер жити у ворожому напруженні. Брат і сестра, які любили один одного, коли росли, тепер можуть бути розділені через гнів. Співробітники або сусіди, які раніше ладили так легко, тепер можуть посваритись чи не в кожній розмові.

Я звик планувати всі свої справи. Я ставлю проекти в чергу на місяці вперед і систематично розбираю їх по черзі. Я намагаюся працювати швидко та ефективно протягом дня, і зробити стільки всього, скільки зможу.

Я не можу керувати розумом та Господь створив мене здатним до роботи саме таким. І по Його милості, я можу використовувати ці дари для плідного служіння. У той же час, через мій гріх, я маю схильність до роздратування, схвильованості та тривоги, коли щось йде не за моїм планом.

Нещодавно один брат, після почутої проповіді про радість (за Посланням до Филип'ян), підійшов і жартівливо сказав: «Ну, радіти, незважаючи на обставини – це зрозуміло, а от з доларом як бути?» Здається, не він один стурбований подібним питанням. І, напевно, чим «ближче» ти до долара, тим більш значуща ціна такого питання. Що цікаво, на долар звертають увагу навіть ті, хто рідко з ним «зустрічається». І обурення з приводу його зростання буває у тих, хто ним не розплачується. Але, трохи подумавши, кожен зрозуміє, що біда-то не в доларі і його «хиткому» стані. А якби хто подумав, що це так, то це як звинувачувати пігулку у своєму поганому здоров'ї, в своїй хворобі. Хоча, багато людей так і продовжують робити – «звинувачувати пігулку». У своїх роздумах автор не намагається знайти корінь всіх бід: корупція це, злодійство, людина, обставини, форма влади або щось ще (вона і так відома, починаючи з гріхопадіння), а бажає отримати Біблійну відповідь на поставлене запитання «Як жити?..»