Життя в часи хиткого, стрибаючого та завислого долара (+рус, +eng)

Нещодавно один брат, після почутої проповіді про радість (за Посланням до Филип'ян), підійшов і жартівливо сказав: «Ну, радіти, незважаючи на обставини – це зрозуміло, а от з доларом як бути?» Здається, не він один стурбований подібним питанням. І, напевно, чим «ближче» ти до долара, тим більш значуща ціна такого питання. Що цікаво, на долар звертають увагу навіть ті, хто рідко з ним «зустрічається». І обурення з приводу його зростання буває у тих, хто ним не розплачується. Але, трохи подумавши, кожен зрозуміє, що біда-то не в доларі і його «хиткому» стані. А якби хто подумав, що це так, то це як звинувачувати пігулку у своєму поганому здоров'ї, в своїй хворобі. Хоча, багато людей так і продовжують робити – «звинувачувати пігулку». У своїх роздумах автор не намагається знайти корінь всіх бід: корупція це, злодійство, людина, обставини, форма влади або щось ще (вона і так відома, починаючи з гріхопадіння), а бажає отримати Біблійну відповідь на поставлене запитання «Як жити?..»

 
  1. «Валюта» і людське ЖИТТЯ

(Валюта – грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи країни).

Вона з’явилася вже давно. Тільки так не називалася, мала інші географічні масштаби і форми. З життя Авраама в Біблійній історії більш чітко починає проглядатися «ідея» або система майнових (торговельних або «валютних») відносин. Йдучи в Ханаанську землю, він узяв із собою весь маєток (Бут. 12:5). Його економічне «добре», перебуваючи в Єгипті під час голоду, виражалося в наявності худоби, робітників, ну і, звичайно – їжі (Бут. 12:16). А повертаючись додому, вже сказано: «І Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото» (Бут. 13: 2). Багато років по тому, Авраам купить гробницю для своєї дружини за 400 шеклів срібла. Порахуємо приблизно і за нинішніми цінами. Сикль (шекель) = 12 грам. Якщо взяти середнє між купівлею і продажем срібла (хоча б) ‒ 300 грн., виходить, 400 шеклів = 1 млн. 440 тис. грн. Не будемо пояснювати, в чому «викупний зміст» такої величезної витрати (заходьте на сайт, є проповідь українською мовою), але візьмемо до уваги те, що навіть Авраам, бо має обітницю про землю від Бога, поводився гідно у відносинах з «невіруючими», дорого платив і думав наперед...

Якщо брати до уваги ту думку, що життєпис Йова відноситься до більш раннього періоду історії, ніж навіть життя батька віри (у книзі Буття), то виходить, що грошові відносини ще давніші. Статки знаменитого страждальця вимірювалися наявністю всякої худоби і робітниками (Йов 1:3).

Скорочуючи розбір, можна сміливо заявити: «Цінності (гроші та інші блага) ‒ штука відносна». Як говориться у відомому прислів’ї: «Що для одного ‒ сміття, то для іншого ‒ скарб». Так, додамо, в 4 Цар.6:24-31 описано безвихідне становище міста Самарії. Під час голоду осляча голова (найменш поживна, несмачна і плюс «нечиста») продавалася майже за один кілограм срібла (у той час срібло було цінніше золота), а приблизно, півлітра голубиного посліду за 60 грам того ж срібла.

Отже, що для нас життя, те для нас і цінність. Аксіома Матвія 6:21 непорушна і незаперечна (ну і стара, як світ): «Бо де скарб ваш, там буде і серце ваше».

Стурбованість доларом або гривнею більш глибока, ніж просто турбота про ближнього, і нехай навіть цей ближній ви самі (!!!). Стурбованість будь-якими зовнішніми (матеріальними) цінностями зростає в міру розуміння, що наші внутрішні, серцеві скарбниці знаходяться в небезпеці бути розкраденими, втраченими, зниклими. І для кожного це буде щось унікальне, хоча і не неповторне.

Наприклад, якщо ваше життя ‒ це прийняття людьми і «хиткий курс» на нього впливає, ваша стурбованість буде такою ж «хиткою». І ваша печаль, і ваша радість будуть дуже взаємопов’язані з цим хитанням.

Якщо ваше життя ‒ це авторитет і долар має якесь до нього відношення, то і тривога або інші будь-які почуття і емоції будуть це відображати. Якщо долар вплинув на ваш комфорт, природно, він вплине і на ваш настрій, вашу впевненість у завтрашньому дні і т.д.

Але, будь ласка, дорогі, давайте не будемо плутати причину і наслідок. Дай Боже, щоб ми не нарікали на «пігулку», як ніби вона винна в нашій «серцевій хворобі»!

 
  1. Люди і їх РЕАЛЬНІ потреби

Нерозумно заперечувати те, що ми безумовно залежимо (в сенсі нашого існування на землі) від різного роду ресурсів: їжі, даху над головою, одягу. Бідненько сказано, правда?

Адже хтось вже так звик до хорошого шашлику, сучасної техніки, інтернету, миттєвої комунікації мобільним (старе вже слово?) та до багатьох інших благ сучасності або тільки марить, або мріє, одним словом ‒ пристрасно бажає цих благ.

Отже, всі ми розуміємо, що маємо певні фізичні потреби. Але, в той же час, необхідно визнати, що зробили себе «залежними» від багатьох інших, по суті, не поганих засобів існування. І, часом, навіть називаємо ці засоби ‒ «потребою» (!!!). Так, тому що за цим словом в серці (розум, почуття, воля, цінності...) людини стоїть цілий і довгий ланцюг невидимих оточуючим логічних пояснень, чому без «_________» неможливо прожити. І, щоб розмотати цей ланцюг і пояснити зворотне, знадобиться прикласти чимало зусиль (Пр. 20:5).

Напевно, пора сказати, чому про це йдеться в контексті нинішнього долара. ПРОСТО тому, що долар, гривня або будь-яке інше матеріальний засіб безпосередньо пов’язаний із забезпеченням цих, так званих «потреб», дійсні вони чи вигадані серцем.

Чується і бачиться ‒ подорожчав хліб. Чому? Подорожчало паливо (використовуючи яке, хліб доставляється в магазини)! Чому? Подорожчав долар! Чому? Якою б не була відповідь, вона приведе до наступного питання і так до «енної точки», поки не закиплять мізки.

А що ви визначаєте як «потребу»? Нижче якого матеріального рівня ви не можете опуститися, бо втратите життя (дивіться пункт 1)?

Житло. Будинок у приватному секторі? Двокімнатна квартира? Намет? Своя або орендована? Голі стіни або євроремонт?

Транспорт. Особистий автомобіль? Тролейбус (звісно не особистий)? Або обійдетеся велосипедом і ногами?

Їжа. У ресторані? У їдальні? Вдома? Напівфабрикат або домашні продукти? Ексклюзивні товари з далекого зарубіжжя?

Одяг. Коли ви чуєте це слово, які образи спливають у вашому розумі? Сорочка, светр, штани, шорти або їх лейби з найменуванням фірми і логотипом?

Відпочинок. Просто хороший сон? Туристична подорож? Перегляд фільму в 25-D кінотеатрі? Читання корисної книги? Що-небудь з цього чи іншого, раз на рік, два, три? Що «шепоче» вам ваше «життя» всередині? Скільки «ваше життя» визначило, як достатньо?

Можна продовжувати до нескінченності. Все впирається в те, як 2 пункт цієї статті виходить з 1 пункту. Тобто, що «моє життя» (мої цінності і моє поклоніння) визначило як потреби, без яких я і втрачаю це саме життя, його сенс.

Якщо життя ‒ престиж, то, природно, все, що не підтримує цю цінність (що її «не підзолочує») не буде мати попиту, не потрібним для людини. А те, що діє навпаки, стане затребуваним, бажаним, життєво необхідним.

Круті «шмотки» роблять вас впевненішими в очах інших людей? Транспорт демонструє вашу успішність? Їжа приносить радість чуттєвих насолод і заспокоює, коли сумуєте? Житло (яке є) приносить відчуття миру, безпеки і затишку (звичайно, у кожного свої індивідуальні цінності та індивідуальні засоби їх задоволення; не обов’язково, що все саме так, як звучить в питаннях, але принцип той самий)?

А, зрештою, у всіх нас є та дивовижна «кімната», де ми нарешті, знімаємо ці «опоясання з фігового листя» і переживаємо ту неперевершену легкість, приємний спокій, коли все навколо влаштовує, і не потрібно напружуватися, щоб «цього» досягти знову.

Чи не так «функціонує» наше серце (вибачте, за такий технічний термін)? Це було риторичне питання, адже так воно і є. Що ви зробили своєю потребою, що вам не впоратися без стабільного і вигідного долара?

 
  1. Ми і наші СПРАВЖНІЙ стан

Хм, починали з долара, а закінчуємо собою. А як по іншому?

Другий пункт ставить під сумнів ту думку, що люди створені або існують як нужденні, ненаповнені посудини, які можна і потрібно законно наповнювати, щоб вони по істині ЖИЛИ. Ось і виходить, як пише Яків (Як. 4:1-4), що бажання названі потребами, переростають у конфлікти. А в самій крайній формі ‒ пристрасне бажання призводить або до вбивства, або до «втечі» від обставин і людей (розлучення або будь-яка інша форма розриву відносин і «втеча»).

Хто ж ми?

Перед відповіддю необхідно щось додати.

Другий пункт також значить, що може прозвучати ще «болючіше» для віруючих християн, що віра в Бога і сам Бог ‒ це не засіб, яким погашаються і наповнюються надумані чи реальні потреби (!!!). Часом можна почути, що Бог для людей похилого віку, інвалідів та інших, тому що у них особлива потреба. Ще можна почути, як християни, вірячи в ідею вічно нужденних людей, направляють людей йти до Бога, щоб Він задовольнив ці їхні потреби. Якщо міркувати поверхово, то така ідея виражається в словах типу: «Ніхто тебе не приймає?.. Бог тебе приймає, адже Він любить всіх людей і послав Свого Сина заради тебе. Ти особливий, індивідуальний, унікальний. Прийди до Нього, Він ніколи тебе не кине і не підведе. Якщо ти віриш у Христа, ти Його син і Він цінує тебе понад усе (або щось подібне до того)». Тобто виходить, що Бог стає джерелом, яке наповнить твою порожню посудину, якщо тобі в цьому не допомогли люди і обставини. Таким чином, покаяння і віра стають тим моментом, коли ми повертаємо не від гріха до святості Христа, а від незадоволених бажань до задоволення бажань.

Так і народжується помилкова віра, мовляв, Бог зобов’язаний подарувати такому «наверненому» легкий і щасливий шлюб з непоганим матеріальним приданим, слухняних дітей, прибуткову роботу, успішне (особливо кількісно) служіння або діяльність, мир у країні і т.д.

Тому, між іншим, слова: «Я потребую Бога» можуть виявитися «слизькими». Просто, якщо необхідно, уточніть, що за цим стоїть...

Отут ми підійшли до відповіді на запитання.

Бог створив людей, щоб вони поклонялися (!!!). І мова не про якусь певну релігію, яку людині необхідно прийняти і в рамках якої жити. Мова йде про незмінний з часів створення і гріхопадіння стан людського серця. Очікуєте аргументів?

– Створивши людей, Бог дав їм Свій образ і не сказав ні слова про потребу.

– Навпаки, Бог дав повеління, що нам робити, як жити і заборонив те, що небезпечно для життя і стосунків з Ним (Бут. 1-2).

– Коли прийшов змій, він якраз і почав вселяти їм ту віру, що люди потребують чогось більшого, ніж те, що дав Бог.

– А насправді, хотів підштовхнути людей до іншого стану і способу життя, коли об’єктом поклоніння є «щось» всередині (те саме «життя», про яке йшлося вище та унікальна «потреба» з унікальними способами її задоволення, Бут. 3).

Упускаючи безліч доказів Старого Завіту (10 заповідей, особливо перша; Велика «Шема»), коли Бог «наполягав» на поклонінні Йому і тільки Йому, перенесемося в Новий Завіт, де нічого не змінилося. Звернемося хоча б в контекст сім’ї. Бог каже чоловікові любити дружину, не пояснюючи це її потребами, а стверджуючи авторитет поведінки Ісуса Христа. Бог говорить дружині слухатися чоловіка не на підставі його потреби в будь-чиїй покорі або у відчутті лідерства, а тому, що Бог встановив такий порядок (Єф. 5:22-25; 1 Кор. 11).

Ну, і нарешті, «залізобетонний» аргумент Павла в Рим. 1:18-32. Можна охарактеризувати його знайомим прислів’ям: «Святе місце порожнім не буває». Спочатку люди змінили об’єкт поклоніння (Рим. 1:21), потім, природно, змінили спосіб мислення (з істини на брехню, Рим. 1:25), ну і плід ‒ заміна способу життя (в самій яскравій формі це можна побачити на прикладі одностатевих сексуальних взаємин, Рим. 1:26 і т.д.).

Отже, Бог Біблії стверджує, що потреба всього життя людини ‒ поклоніння Йому заради Нього.

 
  1. Люди, які поклоняються і ЄВАНГЕЛІЄ

Що ж тепер? І при чому тут долар?

У цьому світлі на багато глибше розуміється Матвій: «Неможливо служити Богові і мамоні» (Мт. 6:24). Виявляється, мова тут не про великі гроші і багатство, а про прагнення забезпечити те, що серце визначило як життя. А для цього і потрібні гроші.

У цьому світлі трохи інакше сприймається і Євангеліє Ісуса Христа і саме Його життя, Його страждання і Його воскресіння. Покаяння перед Богом і віра в Христа ‒ це шлях до зміни поклоніння, спочатку корінного повороту (внутрішнє життя, невидиме, сердечне), а потім, послідовно і на рівні плодів (зовнішнього життя, видимого, відчутного, усвідомлюваного) (Мр. 1:15 , Лк. 9: 23-26; Мт. 11: 28-30 ‒ Бог не забирає ярмо і тягар, а бере участь в тому, щоб його знести). Вам потрібен Христос саме з цієї причини. А сьогодні для віруючих Він не менш потрібний, ніж у перший день звернення до Нього. Тому що уражені рештки ворога (гріха всередині), як партизани здійснюють свої сильні, стратегічні набіги, щоб спробувати зайняти Центр Управління життям людини і керувати ним (Рим. 7; Гал. 5; Як. 1: 13-16; Пр. 4: 23 і т. д.).

 

  1. «Богопоклонники» в «НЕбогопоклонницькому» світі

Отже, як жити в часи «правління» долара?

  1. Перебуваючи під тиском ззовні (ситуація в країні, економіка, сімейні труднощі), подумайте ще раз про себе, в чому ваша точка опори. У чому і є те, що ви називаєте життям? Не давайте правильну відповідь. Всі її знають. Дайте функціональну і дійсну відповідь. Це пошук причини стурбованості. Без діагнозу не знати, що і чим лікувати.
  2. Прийдіть до Бога з, можливо, іншим зверненням, з пошуком і практикою бажаного Йому поклоніння, а не релігійної грою. Якщо ви відкрили прочитати Мт. 11:28-31 або пам’ятаєте напам’ять, то знаєте, що Ісус Христос з радістю допоможе вам пройти ті труднощі, які вас спіткали.
  3. Пам’ятайте про те, Хто є Богом. Чи не Він це допустив? Чи Він не панує над темрявою (Йов)? Чи Він не робить все для Своєї слави (Іс. 48:11 ‒ в контексті мова про «переплавку» Божого народу). Чи не Він?.. Чи не Він?.. Чи не Він?.. Головний банк на небесах, а не на Заході. І Він знає, яка економіка найкращим чином призведе до поклоніння Йому і Його великій славі. Ну і, хоча Він не обіцяв віруючим безтурботного життя, Він прямо таки наказував не переживати про наше забезпечення, поки ми живі (Мт. 6: 25-34).
  4. Продовжуйте займатися головним і важливим. Поклонятися і, особливо, через сприяння Божому плану ‒ приводити до поклоніння всі народи (Мт. 28: 18-20). Поклонінню заважає лжепоклоніння, що називається зазвичай гріхом. Тому грішить невіруючий чи грішить віруючий, в церкві, в сім’ї, в суспільстві або в таємниці, необхідно допомагати ближньому в головній потребі ‒ у зміні об’єкта поклоніння. А єдиний до цього шлях ‒ Христос і реальне практичне життя в Його праведності (про це слід писати інший матеріал). Цьому сприяє все Боже: церква, група в її лоні, молитва, читання Слова, пост і багато інших християнських практик.
  5. Будьте задоволені і вдячні в тому, що маєте зараз і сьогодні. Давайте цьому вчитися. Незадоволеність від лжепоклоніння. Але також, вдячність за все, що маєш ‒ це засіб захисту правильного Богопоклоніння. Радість в Євангелії ніхто не може вкрасти, тому що падіння чи зростання валюти на Нього не впливає. Небо з його «незламною економікою», де головна валюта ‒ Божа слава і поклоніння Йому, нас насправді не підведе. Давайте ж радіти на шляху в Місто, де, тупцюючи по золоту, ми не будемо звертати на нього уваги, бо такою валютою там не користуються. А ще, тіште себе надією, що «небесний асфальт», ми починаємо закатувати вже на землі, коли робимо те, до чого Бог нас закликав (Єф. 5:20; Фил. 4:4,11; 1 Тим. 6:6).

Артем Приступа
"Община Доброго Пастиря"

 

˟  Закрыть

Жизнь во времена скачущего, подпрыгнувшего и зависшего доллара

Недавно один брат, после услышанной проповеди о радости (по Посланию к Филиппийцам), подошел и шутливо сказал: «Ну, радоваться, невзирая на обстоятельства ‒ это понятно, а вот с долларом как быть?»

Думается, не он один озабочен подобным вопросом. И, наверное, чем «ближе» ты к доллару, тем значимее цена такого вопроса. Что интересно, на доллар обращают внимание даже те, кто редко с ним «встречаются». И возмущение по поводу его роста бывает у тех, кто ним не расплачивается.

Но, чуть подумав, каждый поймет, что беда-то не в долларе и его «шатающемся» состоянии. А если бы кто подумал, что так, то это как винить таблетку в своем плохом здоровье, в своей болезни. Хотя, многие люди так и продолжают делать – «винить таблетку».

В своих размышлениях автор не пытается найти корневую причину всех зол: коррупция это, воровство, человек, обстоятельства, форма власти или что-то еще (она и так известна, начиная с грехопаденеия), а желает получить Библейский ответ на поставленный вопрос «Как жить?..»

 

  1. «Валюта» и человеческая ЖИЗНЬ

(валюта – денежная еденица, принятая за основу денежной системы страны)

Она появилась уже давно. Только так не называлась, имела другие географические масштабы и формы. С жизни Авраама в Библейской истории более отчетливо начинает просматриваться «идея» или система имущественных (торговых или «валютных») отношений. Идя в Ханаанскую землю, он взял с собою все имение (Быт. 12:5). Его экономическое «хорошо», находясь в Египте во время голода, выражалось в наличии скота, рабочих, ну и, конечно – еды (Быт. 12:16). А возвращаясь домой, уже сказано: «И был Аврам очень богат скотом, и серебром, и золотом» (Быт. 13:2). Много лет спустя, Авраам купит гробницу для своей супруги за 400 сиклей серебра. Посчитаем приблизительно и по нынешним ценам. Сикль (шекель) = 12 грамм. Если взять среднее между покупкой и продажей серебра (хотя бы) – 300 грн., получается, 400 сиклей = 1 млн., 440 тыс. грн. Не будем объяснять, в чем «искупительный смысл» такой огромной траты (заходите на сайт, есть проповедь, правда на украинском языке), но возьмем в учет то, что даже Авраам, имея обетование о земле от Бога, вел себя достойно в отношениях с «неверующими», дорого платил и думал наперед...

Если брать к сведению ту мысль, что жизнеописание Иова относится к более раннему периоду истории, чем даже жизнь отца веры (в книге Бытие), то получается, что денежные отношения еще более древние. Состояние знаменитого страдальца измерялось наличием всякого рода скота и рабочими (Иов 1:3).

Сокращая разбор, можно смело заявить: «Ценности (деньги и прочие блага) – штука относительная». Как говорится в знаменитой пословице: «Что для одного – мусор, то для другого – сокровище». Так, добавим, в 4 Цар.6:24-31 описано отчаянное положение города Самарии. Во время голода ослиная голова (наименее питательная, невкусная и плюс «нечистая») продавалась почти за один килограмм серебра (в то время серебро было ценнее золота), а приблизительно, пол литра голубиного помета за 60 грамм того же серебра.

Итак, что для нас жизнь, то для нас и ценность. Аксиома Матфея 6:21 нерушима и неопровержима (ну и стара, как мир): «Ибо где сокровище ваше, там будет и сердце ваше».

Обеспокоенность долларом или гривной более глубокая, чем просто забота о ближнем, и пусть даже этот ближний вы сами (!!!). Обеспокоенность любыми внешними (материальными) ценностями возрастает по мере понимания, что наши внутренние, сердечные сокровищницы находятся в опасности быть расхищенными, потерянными, пропавшими. И для каждого это будет что-то уникальное, хотя и не неповторимое.

К примеру, если ваша жизнь – это принятие людьми и «шатающийся курс» на него влияет, ваша обеспокоенность будет такой же «шатающейся». И ваша печаль, и ваша радость будет очень взаимосвязана с этим шатанием.

Если ваша жизнь – это авторитет и доллар имеет какое-то к нему отношение, то и тревога или другие любые чувства и эмоции будут это отражать.

Если доллар повлиял на ваш комфорт, естественно, он повлияет и на ваше настроение, вашу уверенность в завтрашнем дне и т.д.

Но, пожалуйста, дорогие, давайте не будем путать, причину и следствие. Дай Боже, не будем ропатать на «таблетку», как будто она виновата в нашей «сердечной болезни»!

 

  1. Люди и их РЕАЛЬНЫЕ нужды

Глупо отрицать то, что мы определенно зависим (в смысле нашего существования на земле) от различного рода ресурсов: еды, кровли над головой, одежды. Бедноватенько сказано, правда?

Ведь кто-то уже так привык к хорошему шашлыку, иновационной технике, интернету, мгновенной коммуникации по мобилке (старое уже слово?) и ко многим другим благам современности или только бредит или мечтает, одним словом – страстно желает этих благ.

Итак, все мы понимаем, что имеем определенные физические нужды. Но, в то же время, необходимо признать, что сделали себя «зависимыми» от многих других, по сути, не плохих средств существования. И, порой, даже называем эти средства – «нуждой» (!!!). Да, потому что за этим словом в сердце (разум, чувства, воля, ценности...) человека стоит целая и длинная цепь невидимых окружающим логических объяснений, почему без «_________» невозможно прожить. И, чтобы размотать эту цепь и объяснить обратное, понадобится не мало труда (Пр. 20:5).

Наверное, пора сказать, почему об этом идет речь в контексте нынешнего доллара. ПРОСТО потому, что доллар, гривна или любое другое материальное средство напрямую связано с обеспечением этих, так называемых «нужд», действительны они или вымышлены сердцем.

Слышится и видится ‒ подорожал хлеб. Почему? Подорожало топливо (используя которое, хлеб доставляется в магазины)! Почему? Подорожал доллар! Почему? Каким бы ни был ответ, он приведет к следующему вопросу и так до «энной точки», пока не закипят мозги.

А что вы определяете как «нужду»? Ниже какого материального уровня вы не можете опуститься, потому что потеряете жизнь (смотрите пункт 1)?

Жилье. Дом в частном секторе? Двухкомнтаная квартира? Палатка? Своя или арендованная? Голые стены или евроремонт?

Транспорт. Личный автомобиль? Троллейбус (конечно не личный)? Или обойдетесь велосипедом и ногами?

Еда. В ресторане? В столовой? Дома? Полуфабрикат или домашние продукты? Эксклюзивные товары из далекого зарубежья?

Одежда. Когда вы слышите это слово, какие образы всплывают в вашем разуме? Рубашка, кофта, штаны, шорты или их лейбы с наименованием фирмы и логотипом?

Отдых. Просто хороший сон? Туристическое путешествие? Просмотр фильма в 25-D кинотеатре? Чтение полезной книги? Что-либо из этого или другое, раз в год, два, три? Что «шепечет» вам ваша «жизнь» внутри? Сколько «ваша жизнь» определила, как достаточно?

Можно продолжать до бесконечности. Все впирается в то, как 2 пункт этой статьи выходит из 1 пункта. То есть, что «моя жизнь» (мои ценности и мое поклонение) определило как нужды, без которых я и теряю эту самую жизнь, ее смысл.

Если жизнь – престиж, то, естественно, все, что не поддерживает эту ценность (что ее не подзолочивает) будет непотребным, не нужным для человека. А то, что действует наоборот, станет востребованным, желанным, жизненно необходимым.

Крутые «шмотки» делают вас увереннее в глазах других людей? Транспорт демонстрирует вашу успешность? Еда приносит радость чувственных наслаждений и успокаивает, когда унываете? Жилье (какое есть) приносит ощущение мира, безопасности и уюта (конечно, у каждого свои индивидуальные ценности и индивидуальные средства их удовлетворения; не обязательно, что все именно так, как звучит в вопросах, но принцип тот же)?

А, в конце концов, у всех нас есть та удивительная «комната», где мы наконец-то, снимаем эти «опоясания из смоковных листьев» и переживаем ту непревзойденную легкость, приятнейший покой, когда все вокруг устраивает, и не нужно напрягаться, чтобы «этого» достичь снова.

Не так ли «функционирует» наше сердце (извините, за такой технический термин)? Это был риторический вопрос, ведь так оно и есть. Что вы сделали своей нуждой, что вам не справиться без стабильного и выгодного доллара?

 

  1. Мы и наше НАСТОЯЩЕЕ состояние

Хм, начинали с доллара, а заканчиваем собой. А как по другому?

Второй пункт ставит под сомнение ту мысль, что люди созданы или существуют как нуждающиеся, ненаполненные сосуды, которые можно и нужно законно наполнять, чтобы они по истине ЖИЛИ. Вот и получается, как пишет Иаков (Иак. 4:1-4), что желания названные нуждами, перерастают в конфликты. А в самой крайней форме – страстное желание приводит или к убийству, или к «побегу» от обстоятельств и людей (разводу или любой другой формы разрыва отношений и удаления).

Кто же мы?

Перед ответом необходимо нечто добавить.

Второй пункт также означает, что может прозвучать еще «больнее» для верующих христиан, вера в Бога и сам Бог – это не средство, которым погашаются и наполняются надуманные или реальные нужды (!!!). Порой можно услышать, что Бог для стариков, инвалидов и прочих, потому что у них особая нужда.

Еще можно услышать, как христиане, веря в идею вечно нуждающихся людей, направляют людей пойти к Богу, чтобы Он удовлетворил эти их нужды. Если размышлять поверхностно, то такая идея выражается в словах типа: «Никто тебя не принимает?.. Бог тебя принимает, ведь Он любит всех людей и послал Своего Сына ради тебя. Ты особенный, индивидуальный, уникальный. Приди к Нему, Он никогда тебя не бросит и не подведет. Если ты веришь в Христа, ты Его сын и Он ценит тебя превыше всего (или что-то вроде того)». То есть получается, что Бог становится источником, который наполнит твой пустой сосуд, если тебе в этом не помогли люди и обстоятельства. Таким образом, покаяние и вера становятся тем моментом, когда мы обращаемся не от греха к святости Христа, а от неудовлетворенных желаний к удовлетворению желаний.

Так и рождается ошибочная вера, мол, Бог обязан подарить такому «обращенному» легкий и счастливый брак с неплохим материальным приданным, послушных детей, прибыльную работу, успешное (особенно количественно) служение или деятельность, мир в стране и т.д.

Поэтому, между прочим, слова: «Я нуждаюсь в Боге» могут оказаться «скользкими». Просто, если необходимо, уточните, что за этим стоит...

Вот здесь мы и подошли к ответу на заданный вопрос.

Бог создал людей поклоняющимися (!!!). И речь не о какой-то определенной религии, которую человеку необходимо принять и в рамках которой жить. Речь идет о неизменяемом со времен сотворения и грехопадения состоянии человеческого сердца. Ожидаете аргументов?

– Создав людей, Бог дал им Свой образ и не сказал ни слова о нужде.

– Наоборот, Бог дал повеления, что нам делать, как жить и запретил то, что опасно для жизни и отношений с Ним (Быт. 1-2).

– Когда пришел змей, он как раз и начал внушать им ту веру, что люди нуждаются в чем-то большем, чем то, что дал Бог.

– А на самом деле, хотел подтолкнуть людей к иному состоянию и способу жизни, когда объектом поклонения является «что-то» внутри (та самая «жизнь», о которой речь шла выше и уникальная «нужда» с уникальными способами ее удовлетворения, Быт. 3).

Упуская множество доводов Старого Завета (10 заповедей, особенно первая; Великая «Шема»), когда Бог «настаивал» на поклонении Ему и только Ему, перенесемся в Новый Завет, где ничего не изменилось. Обратимся хотя бы в контекст семьи. Бог говорит мужу любить жену, не объясняя это ее нуждой, а утверждая авторитет поведения Иисуса Христа. Бог говорит жене слушаться мужа не на основании его нужды в чьем-либо повиновении или в ощущении лидерства, а потому, что Бог установил такой порядок (Еф. 5:22-25; 1 Кор. 11).

Ну, и наконец, «железобетонный» аргумент Павла в Рим. 1:18-32. Можно охарактеризовать его знакомой пословицей: «Святое место пустым не бывает». Сначала люди изменили объект поклонения (Рим. 1:21), затем, естественно, изменили способ мышления (с истины на ложь, Рим. 1:25), ну и плод – замена образа жизни (в самой яркой форме это можно увидеть на примере однополых сексуальных взаимоотношений, Рим. 1:26 и т.д.).

Итак, Бог Библии утверждает, что самая «жизненная» нужда людей – поклонение Ему ради Него.

 

  1. Поклоняющиеся люди и ЕВАНГЕЛИЕ

Что же теперь? И при чем здесь доллар?

В этом свете на много глубже понимается Матфей: «Невозможно служить Богу и маммоне» (Мт. 6:24). Оказывается, речь здесь не о больших деньгах и богатстве, а о стремлении обеспечить то, что сердце определило как жизнь. А для этого и нужны деньги.

В этом свете немного иначе воспринимается и Евангелие Иисуса Христа и сама Его жизнь, Его страдания и Его воскресение. Покаяние перед Богом и вера в Христа – это путь к изменению поклонения, вначале коренному повороту (внутренняя жизнь, невидимая, сердечная), а затем, последовательно и на уровне плодов (внешней жизни, видимой, ощутимой, осознаваемой) (Мр. 1:15, Лк. 9:23-26; Мт. 11:28-30 – Бог не забирает иго и бремя, а участвует в том, чтобы его снести). Вам нужен Христос именно по этой причине. А сегодня для верующих Он не менее нужен, чем в первый день обращения к Нему. Потому что пораженные остатки врага (греха внутри), как партизаны совершают свои сильные, стратегические набеги, чтобы попытаться занять Центр Управления жизнью человека и руководить им (Рим. 7; Гал. 5; Иак. 1:13-16; Пр. 4:23 и т. д.).

 

  1. Богопоклоняющиеся люди в небогопоклоняющемся мире

Итак, как жить во времена «правления» доллара?

  1. Находясь под давлением извне (ситуация в стране, экономика, семейные трудности), подумайте еще раз о себе, в чем ваша точка опоры. В чем и есть то, что вы называете жизнью? Не давайте правильный ответ. Все его знают. Дайте функциональный и действующий ответ. Это поиск причины обеспокоенности. Без диагноза не знать, что и чем лечить.
  2. Придите к Богу с, возможно, иным обращением, с поиском и практикой угодного Ему поклонения, а не религиозной игрой. Если вы открыли прочитать Мт. 11:28-31 или помните наизусть, то знаете, что Иисус Христос с радостью поможет вам пройти те трудности, которые вас постигли.
  3. Помните о том, Кто является Богом. Не Он ли это допустил? Не Он ли господствует над тьмой (Иов)? Не Он ли делает все для Своей славы (Ис. 48:11 – в контексте речь о «переплавке» Божьего народа). Не Он ли?.. Не Он ли?.. Не Он ли?.. Главный банк на небесах, а не на Западе. И Он знает, какая экономика наилучшим образом приведет к поклонению Ему и Его великой славе. Ну и, хотя Он не обещал верующим беззаботной жизни, Он прямо таки приказывал не переживать о нашем обеспечении, пока мы живы (Мт. 6:25-34).
  4. Продолжайте заниматься главным и важным. Поклонятья и, в особенности, через содействие Божьему плану – приводить к поклонению все народы (Мт. 28:18-20). Поклонению мешает лжепоклонение, что называется обычно грехом. Поэтому грешит неверующий или грешит верующий, в церкви, в семье, в обществе или в тайне, необходимо помогать ближнему в главной нужде – в изменении объекта поклонения. А единственный к этому путь – Христос и реальная практическая жизнь в Его праведности (об этом следует писать другой простанный материал). Этому способствует все Божье: церковь, группа в ее лоне, молитва, чтение Слова, пост и многие другие христианские практики.
  5. Будьте довольны и благодарны в том, что имеете сейчас и сегодня. Давайте этому учиться. Неудовлетворенность от лжепоклонения. Но также, благодарение за все, что имеешь – это средство защиты правильного Богопоклонения. Радость в Евангелии никто не может украсть, потому что падение или рост валюты на Него не влияет. Небо с его «несокрушимой экономикой», где главная валюта – Божья слава и поклонение Ему, нас на самом деле не подведет. Давайте же радоваться на пути в Город, где, топчясь по золоту, мы не будем обращать на него внимание, потому что такой валютой там не пользуются. А еще, тешьте себя надеждой, что «небесный асфальт», мы начинаем закатывать уже на земле, когда делаем то, к чему Бог нас призвал (Еф. 5:20; Фил. 4:4,11; 1 Тим. 6:6).

 Артем Приступа
"Община Доброго Пастыря"

˟  Close

How to live in the days of prancing, bounced up and hung dollar?

 

Recently, after hearing a sermon about joy (on the Epistle to the Philippians), a brother came up and jokingly said, "Well, to be happy despite circumstances — this is understandable, but what about the dollar?"

It seems that he is not alone concerned in this matter. And, perhaps, the "closer" you are to the dollar, the more significant the price of such issue is. It is interesting, that even those who rarely deal with the dollar pay attention to it. And the outrage over its growth is among those who is not paying with it.

However, after thinking for a while, everyone will understand that the problem is not in the dollar itself and its "shaky" state. And if anyone still consideres the opposite, then it’ll be like blaming the pill in a poor health, or illness. Although, many people continue to do so — "blaming the pill."

The author is not trying to find the root cause of all evils in his reflections: corruption is stealing, people, circumstances, a form of power or something else (besides it is well known since fall of man), he wants to get the biblical answer to the question "How to live?.."

 

  1. "Currency" and human life

(Currency — MONETARY UNIT adopted as the basis of the monetary system of the country)

It appeared long ago. It only was not called this way, and it had other geographical extent and forms. With the life of Abraham in the Bible story begins the “idea” or the system of property (commercial or "currency") relations to be more clearly viewed. Going to the land of Canaan, he took with him all his property. (Gen. 12:5). His economic "good", while in Egypt during a famine, expressed in the presence of cattle, workers, and, of course, food. (Gen. 12:16). And returning home, it is said: "And Abram was very rich in cattle, in silver, and gold." (Gen. 13:2). Many years later, Abraham buys a tomb for his wife for 400 shekels of silver. Lets calculate approximately at current prices. Shekel = 0.403 oz. Taking the average between buying and selling of silver (at least) — $26.83 per oz, It turns out 400 shekels = $4324,996. We will not explain what the "redemptive meaning" of such a huge expenditure (you can find the sermon on our website, however in Ukrainian), but take into account that even Abraham, having promise of the land of God, behaved with dignity dealing with "unbelievers" to pay dearly and think ahead...

If you take into consideration the idea that the life of Job refers to an earlier period of history than even the life of the father of faith (Genesis), it turns out that money relations are even more ancient. Status of the famous sufferer was measured by the presence of all kinds of livestock and workers (Job 1:3).

Reducing the analysis, we can confidently say: "Values (money and other benefits) are relative." As the famous saying goes: "What is trash for one — is a treasure another." So, let's add, in 2 Kings 6:24-31 is described the desperate situation of the city of Samaria. During the famine ass's head (the least nutritious, insipid and "unclean") was sold nearly for one kilogram of silver (while silver was more valuable than gold), and approximately half a liter of dove's dung — for 60 grams of the same silver.

So, what is life for us, that is value for us. Axiom Matthew 6:21 is indestructible and irrefutable (well, and old as the world): "For where your treasure is, there will your heart be also."

Deep concerns about dollar and hryvnia are deeper than just caring about your neighbor, and even about yourself (!!!). Concern about any external (material) values increases with the understanding that our internal, heart treasures are in danger of being misappropriated, lost, missing. And for everyone it will be something unique, although not unrepeatable.

For example, if your life is the acceptance of people and “shaky rates” are affecting it, your concern will be “shaky” too. And your sorrow and your joy will be very correlated with this reel.

If your life is authority and the dollar has some relation to it, then the anxiety or any other feelings and emotions will reflect that.

If the dollar impact on your comfort, of course, it will affect your mood, your confidence in the future, etc.

But please, my dear, let's not confuse the cause and effect. God forbid, to grumble at the "pill," as if it is guilty in our "heart disease"!

 

  1. People and their real needs

It is foolish to deny that we are definitely dependent (in the sense of our existence on earth) on various resources: food, a roof over our heads, clothes. Poorly said, right?

After all, someone has already got used to a good barbecue, the innovative technology, the Internet, instant communication with Cell Phones (old word, isn't it?) and to many other benefits of modern life or just dreams or raves, in one word, longs those benefits.

So, we all understand that we have certain physical needs. But, at the same time, we must admit that we have done ourselves "dependent" on many other, in fact, not bad livelihoods. And sometimes even these means we call — "needs" (!!!). Yes, because behind that word in the heart (mind, feelings, will, values...) of the person stands a long chain of invisible for others logical explanations of why it is impossible to live without "_________". And to unwind this chain and explain the contrary, we’ll need a lot of work (Prov. 20:5).

Maybe it's time to say why this question is discussing in the context of the current dollar. Just because dollar, hryvnia, or any other material resources directly related to the provision of these so-called "needs", whether they are valid or heart fictitious.

Heard and seen — bread has become more expensive. How Come? Fuel has become more expensive (using which the bread is delivered to the stores)! How Come? Dollar has been risen in price! How Come? Whatever the answer, it will lead to the next question and so to the "nth point" until it boils your brains.

And what do you define as a need? Below what material level can not you go down, because you lose life (see paragraph 1)?

Accommodation. House in the private sector? One bedroom apartment? Tent? Own or rent? Bare walls or renovation?

Transport. Private car? Trolleybus (certainly not personal)? Or will manage with bike and legs?

Food. The restaurant? The canteen? At Home? Semi-finished products or home-made? Exclusive goods from distant countries?

Clothing. When you hear that word, what images pop up in your mind? Shirts, jackets, pants, shorts or Leiba with the name and logo of the company?

Rest. Just a good night's sleep? Tourist trip? Watch a movie in the 25-D movie theater? Reading the useful book? What’s of this or that, once a year, twice, or more? What does you your "inner life" "whispers" to you? How much has "your life" defined as enough?

It can be continued indefinitely. Everything depends on how the item 2 of this article comes from item 1. That is to say, what "my life" (my values and my worship) has defined as the needs, without which I will lose this life, its meaning.

If life is a prestige, then, of course, anything that does not support this value (that does not add gold) is indecent, useless for such person. And things that act on the contrary will become popular, desirable, vital.

Cool "clothes" make you feel more confident in front of other people? Transport demonstrates your success? Food brings joy of sensual pleasures and comforts you during despond? Housing (whatever it is) brings a sense of peace, security and comfort (of course, everyone has their own personal values and their personal satisfaction, not necessarily that everything is exactly as it sounds in questions, but the principle is the same)?

And, in the end, we all have that amazing "room" where we finally remove these "aprons of fig leaves" and experience the unrivaled ease, pleasant rest, when all around is satisfyinf, and you do not have to strain to achieve “this” again.

Isn’t it the way our heart is "functioning" (sorry for such a technical term)? It was a rhetorical question, because it is the way it is. What did you do your “need”, that you can not cope without a stable and profitable dollar?

 

  1. We and our present condition

Let’s see, we have started with the dollar, and now we are finishing with our hearts. And how else?

The second paragraph casts doubt on the idea that human beings are created or exist as needy, unfilled vessels, that can and should be legitimately fill to live truly. So, it turns out, according to James (James 4:1-4), that desires named as needs develop into conflicts. And in the most extreme form — craving leads to murder, or to "escape" from the people and circumstances (divorce or any other form of break-up and removal).

Who are we?

Before the answer there must be something to add.

The second paragraph also means, that may sound even more "painful" for faithful Christians, faith in God, and God Himself — it is not a means, which redeems and fills the flimsy or real needs (!!!). Sometimes you can hear that God is for the elderly, the disabled and others, because they have special needs. Also, you can hear as Christians, believing in the idea of eternally needing people, direct people to go to God and He will satisfy these needs. If to reflect superficially, such idea is expressed in words like: "Nobody accepts you?.. God accepts you, because He loves all people and He sent His Son for you. You are special, individual and unique. Come to Him, He'll never give up on you and will never let you down. If you believe in Christ, you are His son and He appreciates you above all else (or something like that)." That is, it turns out that God becomes a source that will fill your empty vessel, if people or circumstances haven’t help you with this. Therefore, repentance and faith are the time when we don’t turn from sin to holiness of Christ, but from unsatisfied desires to satisfying desires.

This is the way a mistaken belief is born, they say, God is obligated to give such a "converted" person light and happy marriage with a good material dowry, obedient children, lucrative job, successful (especially quantitative) ministry or activity, peace in the country, etc.

Therefore, among other things, the words: "I need God" can be "slippery." Simply, if you need, specify what stands behind them...

Here we come to the answer to the question.

God created worshiping people (!!!). And it's not about any particular religion that a person must take and live in. It's about the unchanging from the time of creation and the fall of man state of the human heart. Expect arguments?

— Having created people, God gave them His image and He has never said a word about the need.

— On the contrary, God gave the command, what we have to do, how to live, and He forbade what was dangerous for life and relationship with Him. (Gen.1-2).

— When the snake came, he started to impress upon them the belief that people need something more than God has already given.

— And in fact, he encouraged people to another state and way of life, when the object of worship is "something" inside (the same "life", which we discussed above, and a unique "need" with unique ways to satisfy it, Gen.3).

Skipping many arguments from the Old Testament (the 10 commandments, especially the first, the Great "Sham") when God "insisted" on worshiping Him and Him alone, we fast forward to the New Testament, where nothing has changed. Referring at least in the context of the family. God says to the husband to love his wife, explaining that as not her need, but claiming the authority of behavior of Jesus Christ. God tells the wife to obey her husband basing not on his need of someone else's obedience or in the sense of leadership, but because God has established such an order (Eph. 5:22-25; 1 Cor. 11).

Finally, the "concrete" argument of Paul in Rome. 1:18-32. It can be characterized by the familiar proverb: "The holy place is never empty." First, people have changed the object of worship (Rom. 1:21), and then, of course, they have changed the way of thinking (from ruth to lie; Rom. 1:25), and the fruit — a replacement of a lifestyle (in the brightest form it can be seen in same-sex relationships, Rom. 1:26, etc.).

So, the God of the Bible says that the most "vital" human’s need is to worship Him for His sake.

 

  1. Worshiping people and the Gospel

What now? And what about the dollar?

In this light, the understanding of Matthew is much deeper: "You can not serve God and mammon" (Matt. 6:24). It turns out that it is not about big money and wealth, but it’s about the desire to ensure what the heart has defined as life. And for this purpose you need money.

In light of this, we can a little differently perceive the Gospel of Jesus Christ and His very life, His suffering and His resurrection. Repentance toward God and faith in Christ are the way to change the worship — firstly, it’s a radical turn (inner life, invisible, heart) and then consistently on the level of fruits (outer life, visible, tangible, perceived) (Mark. 1:15 Luke. 9:23-26; Matt. 11:28-30 — God does not take away the yoke and burden, but He is involved to take it down). You need Christ precisely for this reason. Today, the believers need Him not less than on the first day of turning to Him. Because the affected remnants of the enemy (sin inside), as guerrillas, commit their strong, strategic raids to try to take a human life Control Center and guide them (Rom. 7; Gal. 5; Jas. 1:13-16; Ex. 4:23 etc.).

 

  1. People worshiping God in the world that doesn’t worship Him

So, how to live during the "reign" of the dollar?

  1. Under pressure from the outside (the situation in the country, the economy, family difficulties), think again about yourself, what is your point of support. What is the thing you call life? Do not give the correct answer. Everyone knows it. Give functional and valid answer. This is a search for the cause of your concern. Without a diagnosis you do not know what and how to treat.
  2. Come to God with perhaps another appeal, finding and practicing of worship pleasing to Him, not with a religious game. If you have opened to read Matt. 11:28-31 or remember it by heart, you know that Jesus Christ is happy to help you through the difficulties that you have comprehended.
  3. Remember, Who is God. Did not He let it happen? Does not He prevail over darkness (Job)? Does not He do everything for His glory (Isa. 48:11 — in the context of talking about "melting" of God's people). Does not He?.. Does not He? Does not He?.. The main bank is in heaven, not in the West. And He knows what economy is the best way to lead to worship Him and His great glory. And, although He did not promise the believers carefree life, He just ordered not to worry about our provision, while we are alive (Matt. 6: 25-34).
  4. Continue to engage in major and important things. To worship and, in particular, through the promotion of God's plan — lead to the worship all nations (Matt. 28:18-20). Worship prevents false worship, that is usually called sin. Therefore the non-believer sins or a believer sins in the church, in the family, in society or in secret, you must help your neighbor in the main need — to change the object of worship. And the only way to this is Christ and the real practical life in His righteousness (there should be written the other wide material about it). This is contributed with all God’s: church, a home group, praying, reading the Word, fasting, and many other Christian practices.
  5. Be happy and grateful for what you have now and today. Let's learn to do this. Dissatisfaction is from the false worship. But also, thanks for all that you have — is a means of protecting the right worship. The joy of the Gospel can not be stolen, because falling or rising of currency is not affecting it. Heavens with their "invincible economy", where the main "currency" is the glory of God and worshiping will not really let you down. Let us rejoice in the way to a city, where treading on gold, we will not pay attention to it, because such a currency is not used there. And yet, amuse yourselves with the hope that the "heavenly asphalt," we already begin to roll on Earth, when we do something that God has called us for (Eph. 5:20; Phil. 4:4,11; 1 Tim. 6:6).