- В моєму серці хвала Тобі, Ісусе,
Хвала Тобі за милість і любов.
Ти на хресті поніс тягар гріхів моїх,
Мене звільнив, Ти переміг!
Ти мій Пан, служу лише Тобі.
Ти мій Бог, Тобі хвала усіх святих
Назавжди, назавжди…
- Із вуст моїх лунає Твоя правда,
Як сонця світ, пітьму душі осяй.
Тримай у ній, могутній благодаті,
Зміцнить мене, щоб переміг! - В житті моїм нехай засяє вірність,
І Дух Святий нам дасть живу надію.
Бо лише в Нім, як біль, то маєм силу,
З гріха підняв, і переміг!
Пісня оновлена двома куплетами напередодні проведення молодіжної зустрічі в церкві «Община Доброго Пастиря» на тему «Сам собі режисер?» Тоді мова йшла про Христа у ролі Пана нашого життя. Перший куплет констатує незаперечну реальність – у серцях християн хвала лише Ісусу, адже Він «переміг»! Приспів відповідний – це проголошення невідмінного панування Ісуса Христа і, до того ж, ствердження його абсолютної Божественності, чому ми і схиляємося лише перед Ним. Мета ж другого і третього куплету полягає у тому, щоб перевести наш погляд далі, із стану серця на практичне життя, що говорять наші вуста і яким чином я дію у житті, відповідно. Як не дивно, виправданням безвідповідальності і недбалості у християнській практиці слугує фраза «Бог бачить моє серце». Так воно і є, але що Він там бачить, згідно наших, часто, суперечливих видимих зовнішній дій? Нехай же Ісус стає господарем життя і фактично, а не лише юридично чи на рівні словесного проголошення.