- В час, коли сурма Господня
Над землею прозвучить,
І як вічного дня ранок засія,
Імена усіх спасенних сам Ісус оголосить,
Там, по милості Господній, буду я.
На небесній перекличці,
На небесній перекличці,
Там, по милості Господній, буду я.
- В день останній, воскресіння
Всіх померлих у Христі,
В день, коли введе спасенних в небеса,
Всіх святих, омитих Кров'ю,
Що пролив Він на хресті,
Він покличе, і тоді відкликнусь я. - Боже, сил дай працювати,
І для ближніх послужить
Зранку раннього і до заходу дня.
А коли земну нам працю
Ти дозволиш закінчить,
То на поклик Твій небесний стану я.
«В час коли сурма Господня» (1892 року). Її автор американець Джеймс Блек. Та знаєте, де вона вперше офіційно прозвучала? На траурній церемонії поховання 13 річної дівчинки на імя Бессі. Одного разу містер Блек зустрів її у найбіднішому районі Нью Йорку і запросив в недільну школу. Та вона соромилася прийти, бо не мала в чому. Незадовго після цього вона отримала посилку з одягом і... пішла в недільну школу. Там, зазвичай, Джеймс Блек на початку робив перекличку. Пройшло не багато часу, як на одній з перекличок Бессі не відповіла. Як вияснилося, вона хворіла затяжною, запущеною формою пневмонії. Під враженням цілого потоку думок про участь Бессі в вічному житті Джеймс Блек задався питанням: Чи відізветься вона на поклик Агнця Божого на небесній перекличці? І тоді, мимоволі прошепотів відповідь від імені дівчинки: ... (слова пісні) Детальніше можна прочитати тут http://www.istina.info/article.php?i=138&a=897