Об'єднання Біблійних Місіонерських Церков України
Протягом 5 днів молодь нашої церкви зі своїми друзями подорожувала мальовничими Карпатами. Туристичний похід було складено за маршрутом Говерла ‒ Піп Іван.
Пройдено майже 50 км гірських доріг, з’їджено 29 кг продуктів, заспівано безліч пісень, обговорено багато питань.
Хочу поділитися з вами однією дуже цікавою історією. Це відбулося в Лондоні. Одна іноземна журналістка вирішила розпочати своє знайомство з новою країною, і першим ділом, її зацікавили публікації у місцевій пресі. Придбавши для себе одну із самих популярних місцевих газет і упаковку печива, щоб перекусити, вона присіла за столиком кав’ярні. Ця жінка так захопилася переглядом газети, що не помітила, як поруч з нею опинився якийсь незнайомий чоловік і, на її превеликий подив, він їв її печиво. Це так сильно обурило іноземку, що вона протягнула руку і пересунула печиво до себе. Однак, незнайомий чоловік посміхнувся і перетягнув печиво назад поближче до себе. Ось чого-чого, а такого, у Лондоні вона не сподівалася побачити. Виразивши своїм поглядом незадоволення, вона знову перетягнула печиво назад до себе. Дуже дивно, але незнайомець, як і попереднього разу, посміхнувся і зробив те ж саме. І так повторилося ще декілька разів, і врешті-решт, коли залишилося одне, останнє печиво, незнайомий чоловік, розділив його навпіл і запропонував половинку для іноземки. «От нахаба!», ‒ подумала вона і, поспішно вставши, пішла. А закінчується ця історія тим, що незадовго після цього, коли обурена жінка відкрила свою сумочку, щоб взяти звідти гроші, вона побачила в ній, як то не дивно, запаковане печиво. Виявляється, що насправді, вона навіть і не діставала його. Цікаво було б знати, про що вона подумала у той момент... Але, з впевненістю можу сказати, що ця історія показує нам, що таке благодать і яке наше ставлення до неї. Адже благодать – це незаслужений дар від Бога, а ми сприймаємо це, як належне. І от, по милості нашого Господа, протягом шести чудових днів у нашому таборі ми могли вивчати предмет благодаті, і не тільки, але і в дійсності насолоджуватися нею, завдяки нашому Спасителю, Ісусу Христу.
Окрім причастя, перша неділя липня запам’яталася присутністю гостей. А саме – Володі Демедюка. Шкода, з ним не могла бути донька Ніколь. Коротко, але змістовно Володя розповів про те, як зі Світланою та Ніколь їм доводилося проходити важкі випробування, а також неодноразово закликав членів церкви не сидіти на місці, не бути пасивними. Мабуть, найбільше підбадьорює те, що зі смертю Світлани Володя не втрачає надії, а знаходить утіху й натхнення в Богові, щоб жити далі, незважаючи на біду.
Отже, нехай кожен з вас любить жінку свою, як себе самого, а жінка нехай поважає свого чоловіка! Еф. 5:33
В суботу 04 липня 2015 року відбулася зустріч «Чудова дружина», присвячена вивченню десятого розділу книги Марти Піс, про повагу жінки до чоловіка. Ця тема починається з прикладу про те, як перед виходом з дому вранці, дружина саркастично кинула своєму чоловікові: «Ти ж не збираєшся одягнути цю краватку, правда?». Після цієї краплі отрути настала напружена пауза, оскільки стало очевидним, що він саме таки збирався його одягти. Чоловік опинився у незручному положенні, тому що скажи він «Так», він розумів, що дружина вважатиме його виглядає кумедним, дружина не залишила йому жодного рятівного шансу, щоб поміняти краватку і водночас не виглядати по-дурному. В результаті дружина замислилася про те, що змусила відчувати свого чоловіка, а також згадала місце Святого Письма, де написано: «...жінка нехай поважає свого чоловіка!» Еф. 5:33 і буде при цьому «помічником подібним до нього» (Быт. 2:20), адже вона знала, що чоловік потребував в той момент її допомоги, а не дошкульного зауваження. Першим обов’язком жінки в цій ситуації було виявляти повагу, а другим – дати корисну пораду.
Дуже радію, що могла відвідати Фестиваль надії. На такому заході я була вперше, тому на мене справив захоплююче враження масштаб дійства. Величезна кількість людей, серед яких ті, які ще не пізнали Бога, прекрасні виступи християнських музикантів, проповідь Євангелія, молитва про мир у країні і, окрім цього всього, прекрасна організація з безкоштовним прямим міжобласним транспортом і приміським сполученням. Усе це, і не тільки, ні що інше, як милість Божа до українського народу. Попри війну, внутрішню кризу, Господь щедрий до нашого народу і Йому за це слава. Була в захопленні від того, наскільки Церква Божа була віддана Господу у ділі спасіння душ людських. Це проявилося у завчасній підготовці, навчанні душеопікунів, постійній молитві і пошуку тих, хто зможе відвідати фестиваль.
Літо в розпалі. В спортзалі школи, в якій ми займалися, розпочався ремонт, тому ХФлК «SKY» вийшов на вулицю!
Ось і відбувся похід на два дні до мальовничого заповіднику Соколині гори, що приваблює красою ріки Случ, скелями та пагорбами, солодкою суницею та гарним спілкуванням біля вогнища. Молодь у кількості 26 чоловік покинули шумне місто та відправилися насолоджуватися природою та спілкуванням. Вивчали тему «Дружба» ‒ між людьми та між Богом і людиною. На прикладі Давида і Йонатана розглянули завітні стосунки між двома людьми, а на прикладі Ісуса та учнів ‒ як бути другом з Богом.
Так, зазвичай, закінчувалися фільми чи мультфільми мого дитинства. Так закінчився і сезон молодіжних зустрічей 2014-2015 років в «Общині Доброго Пастиря».
Літо, випуск і різні справи хоча й завадили, та не усім, зібратися за столиками у невеличкій компанії. Серед присутніх були й гості. Разом ми згадували, що мали протягом останнього, без малого, року, співали, молилися, спілкувалися і слухали Слово.
За доброю традицією жіночого служіння церкви «Община Доброго Пастиря» відбулася чергова посвята в мами нашої сестри, Тані Новачук. Для того, щоб зробити Тані приємний сюрприз сестри, подруги і рідні зібралися заздалегідь і святково прикрасили приміщення. Чекаємо народження дівчинки та ласкаво просимо, любе немовлятко, у цей світ, було написано на паперових прапорцях.
30 травня сталася історична подія в історії ХФлК “SKY”, тому що в цей день відбувся перший товариський матч нашої команди, гра була проти команди “Fearless”, що означає “безстрашні”. Дякувати Богу і ми їх не злякалися та зіграли в бойову нічию з рахунком “8-8”. Приємно було дивитися на спільні молитви нашої команди до та після гри. Слава Богу за цей час!
