Темою травневої жіночої зустрічі стало «Шанування Христа – ключ мотивації дружини». Більшість жінок-християнок добре знають, що Біблія вчить їх бути покірними чоловікам. Ми прекрасно розуміємо, ЩО потрібно робити, маємо уявлення і про те, ЯК це потрібно робити. Наприклад, ми знаємо, що потрібно смирятися, не гніватися, говорити лагідно. Ми навіть навчені, як саме здійснювати це на практиці – так, крики чи жбурляння посудом взагалі неприпустимі, розмовляти з чоловіком бажано спокійним, лагідним тоном, зберігаючи при цьому відповідний вираз обличчя тощо. Всі ці прийоми ми навіть вміємо застосовувати завдяки вдосконаленню у самоконтролі. Проте, чи це все, чого хоче від нас Бог? Наскільки довготривалим може бути наше терпіння? Як далеко ми можемо дістатися на паливних ресурсах наших особистих намагань? Чи не буває з нами ситуацій, коли ми нарешті «зриваємося»? Чи не доводиться нам час від часу наступати на одні й ті ж самі граблі?
Кожна з нас повинна обов’язково задатися не лише питаннями, що і як потрібно робити добродійній дружині, але й ЧОМУ, ЗАРАДИ ЧОГО я хочу це робити. Можливо, дружина-християнка просто втомилася від постійних дріб’язкових конфліктів, гіркоти, образ, незадоволення у своєму шлюбі, і прагне скинути цей вантаж аби знайти полегшення. Можливо, дружина воліла б шляхом відпрацьованої лагідності, яка, як відомо, «ламає кістки» переробити свого чоловіка так, щоб він допомагав їй бути завжди задоволеною собою. Можливо, дружина робить усе, щоб її невіруючий чоловік покаявся замість того, щоб думати про те, щоб Бог прославився у її житті в будь-якому випадку.
Давайте згадаємо про те, що причиною будь-якої мотивації є той, кому поклоняється наше серце. Вибір варіантів об’єкта поклоніння невеликий: це або Бог, або сама людина. При цьому вся різноманітність сучасних людських ідолів – це лише шляхи поклоніння самому собі. Плоть настільки лукава і винахідлива, що навіть бажання, щоб покаявся невіруючий чоловік або вміння приборкувати свої пристрасті, може викривити і спрямувати не на славу Бога, а на службу собі улюбленій. Чому я хочу бути покірною чоловікові: щоб зробити приємне Богові чи щоб мені було комфортніше провадити земне життя? Заради чого я терплю подекуди несправедливі страждання: із вдячності за жертву Христа чи заради того, щоб пишатися і милуватися власною святістю і досконалим терпінням?
Налаштувати своє серце на правильну причину покори можна тільки через істину Божого Слова. А істина полягає в тому, що знати, як поводитися – це добре, а також зростати у самоконтролі і уникати гріха – це прекрасно, але це не все. Адже в такому випадку ми будемо намагатися виконати Божу волю тільки лишень власними зусиллями, а значить прийде час і ситуація, яка боляче виявить нашу неспроможність жити свято. Бог обов’язково пошле в наше життя шторм, на один бал вищий за той, який ми могли б перебороти власними силами. Така життєва ситуація відкриє нам, як з глибини нашого серця несподівано визирне чудовисько, яке ми не в силах приборкати. І всі наші благочестиві старання, які ми намагаємося виставити на фасад свого життя захитаються в одну мить. Бог хоче, щоб ми розуміли, що ми грішимо проти ближніх не тому, що недостатньо контролюємо свій язик, вчинки, вираз обличчя, а тому, що за своїм характером, насправді, ми все ще залишаємося гнівливими, тому що в нашому серці, насправді, все ще бракує Христової любові до рідних. Нам слід прагнути не лише зростати у правильних вчинках, але й зазирати у своє серце і з допомогою просвітлення Божою істиною зростати в любові, у зміні свого характеру вцілому. Це до вподоби Богові і Він благословлятиме такі починання і старання Своєю надприродною благодаттю. Адже справжнє поклоніння Богові, коли заради Нього ми прагнемо викорінити егоїзм та ненависть, зверхнє ставлення до ближніх. Такі плоди Бог Сам допоможе зрощувати в нашому житті. А штучні, маскувальні плоди показової побожності, які ми намагаємося виставити на огляд, в той час, як в серці нашому не вкорінена справжня любов, Бог обов’язково позбиває додолу черговими поривами життєвих вітрів.
Запрошуємо всіх учасниць групи прочитати 15 розділ книги «Чудова дружина», а також готуватися на наступний раз до обговорення 16 розділу на тему «Спілкування: як контролювати свій язик». Про день зустрічі буде повідомлено додатково.
Тетяна Артерчук