Просто покажіть їм Христа!

Господь благословив нас взаємним повчанням і спілкуванням з братами і сестрами зі східних культур. Два дні тривав семінар про те, як правильно ставитися християнам до представників цих народів.

Бог нагородив нас присутністю декількох братів, які або самі походять зі східних народів, або мали багаторічну посвяту на місіонерське служіння в цих культурах. Тому їхні настанови перепліталися зі свідченнями про дивовижні Божі справи в азіатських країнах. Один з братів озвучив більше сорока питань від прихильників однієї зі світових релігій, які виникають в їхньому розумі, коли вони вперше чують Радісну новину про Христа. Чесно сказати, ці питання спантеличать будь-якого недосвідченого благовісника.

Наші друзі побажали нам мати лагідність і смиренність, уважно вислуховувати представників іншої культури, перш, ніж говорити їм про свою віру. Важливо, що такі люди зазвичай охоче дозволяють молитися про себе. Тому варто приділити багато часу, щоб вислухати, чим живе людина, а потім запропонувати помолитися за речі, які її хвилюють. Більш того, коли ти посилено молишся про людину і постиш, а потім приходиш і починаєш говорити їй Євангеліє, то раптово виявляється, що її серце вже підготовлено Богом і тобі не доведеться сперечатися. Це – Божа сила!

Всі люди люблять, коли їх люблять. Важливо спочатку подружитися з людьми іншої культури, відкрити для них своє серце, свій дім. Потрібно дати багато місця Богу. Замість того, щоб марно переконувати, запропонуйте людині самій почати молитися про те, щоб Бог відкрив їй істину. Зробіть так, щоб, спілкуючись з вами, люди побачили Ісуса.

На другий день ми мали продовження спілкування. Брат з Німеччини, Руді Гузе, який уже майже 20 років несе служіння біженцям з Африки і східного світу у німецьких таборах для біженців, закликав християн не керуватися страхом перед приїжджими, який навіюють ЗМІ. Також не слід бути байдужими і не зводити стіни. Навпаки, нам – будувати мости: побачити в чужоземцях людей, понівечених долею, бідних, нещасних і ... дуже різноманітних.

«Чому ж всі ці люди прийшли до нас?», - запитав брат Руді: «Чи не тому, що з різних причин ми свого часу не прийшли до них? Невже ми думаємо, що потоки з мільйонів людей міг зрушити з їх звичних місць якийсь політик? Ні, можна з упевненістю стверджувати, що це під силу тільки Богові, і в цьому є задум Божий. Ми ж, як церква, повинні правильно відреагувати на це. Нам потрібно пророчо побачити, що ж Бог хоче нам сказати. Може статися, що завтра потік біженців піде і через нашу країну...»

Християни повинні бути підготовленими до цього, вивчати культуру інших народів, шукати точки дотику, вивчати, які згадки про ці народи містяться в Біблії, яка їхня історія. Можливо, деякі народи колись були християнськими, а тепер ні. Які таємниці приховує значення слів в їхній мові, звідки походять їхні традиції?
Саме в еміграції, будучи вирваними зі свого роду деякі люди отримують можливість вперше почати незалежно мислити. Багато хто з радикально налаштованих представників нехристиянських релігій просто ніколи в житті не бачили християн, не стикалися з ними, були з дитинства навчені ненавидіти невідомого «ворога».
У таборах біженців в Європі є багато можливостей для відвідування, пошуку людей, вже підготовлених Богом, щоб слухати Євангеліє. Діти – відмінні місіонери, вони легко призводять за собою інших, запам'ятовують християнські пісні і потім співають їх. Деякі люди, до яких християни ніколи не посміли б підійти у них на батьківщині, тепер знаходяться в європейських таборах біженців в приниженому становищі і охоче п'ють з християнами чай і слухають Євангеліє.

Серед біженців чимало «узятих на смерть». Сумно, але це факт: Середземне море стало масовою могилою Європи. У його водах часто гинуть біженці з Північної Африки.

Через біженців, що увірували у Христа під час перебування в християнській країні, які з різних причин повертаються назад, Євангеліє проникає в неприступні гірські села, за триметрові стіни східних домівок або в саме серце Африки!

Нехай страшні новини, які доходять до нас зі ЗМІ пробуджують в нас не панічний жах, а ревнощі в молитві за ці народи. Одна людина, одержима ненавистю здатна знищити безліч життів. Точно так само людина, яка скерована Ісусом Христом і Його любов'ю може привести до спасіння багато душ. Нехай Господня любов спрямовує наше життя, щоб ми могли творчо підійти до благовістя людям несхожим на нас.

Тетяна Артерчук