Як тебе звати, Боже?

Спекотний початок літа Господь благословив такими ж гарячими подіями. В Рівненській українській гімназії протягом шести днів проходив дитячий християнський денний табір на тему «Як тебе звати, Боже?» для учнів 5-7 класів. В таборі брали участь приблизно 40 дітей, з якими працювало 7 дорослих під керівництвом Ковальчук Руслани Анатоліївни. В основному це були працівники МГО «Надія – людям», члени церкви «Община Доброго Пастиря» та члени церкви «Благодать» м. Рівного. Табір проходив з 10 до 15 години, цей час був насичений різними заходами, в ході яких діти мали можливість славити Бога у піснях, пізнавати Боже Слово, займатись спортом, рукоділлям, а також грати в різноманітні ігри.

Основним завданням табору було познайомити дітей з іменами Бога та Його характером, тому кожного дня на біблійних уроках діти вивчали одне з імен Бога та його значення. З великою насолодою учні пізнавали Бога Творця, Бога Всевишнього, Бога Всевидячого, Бога Всесильного, Господа, Бога миру, а також прославляли Його в піснях. Було напродчуд радісно спостерігати, як діти запам’ятовують імена Бога та риси Його характеру, а також роблять практичні висновки з того, про що дізнались. Вони вивчали «золоті вірші» з Біблії, а також виконували завдання з дослідження Святого Письма.

Невід’ємною частиною табору також були заняття спортом та рукоділля. Хлопці поринали у порівняно новий вид спорту – флорбол, де із задоволенням виконували фізичні вправи, знайомились з правилами і, безперечно, змагались по командах. В кінці табору був навіть організований міні-турнір з флорболу. Дівчаток Бог благословив можливістю займатись рукоділлям, на якому вони виготовляли листівки, кулони, віночки, підсвічники та підвіски.

Кожного дня для дітей проводилась загальнотабірна гра. Це були і квести, і головоломки, і пошуки кодів, і командні ігри, які вкінці обов’язково закінчувались призами та солодощами. Проте особливою грою увінчався останній день табору. Гра називалась «Проживи життя за годину». В цій грі все як у реальному житті, і так само реально та несподівано приходить фінал: ті, хто примирились з Христом за «життя» – отримують винагороду, а ті, хто був надто зайнятий, не встиг чи не хотів прийти до Нього – потрапляють в пекло. Ця гра мала сильний вплив на дітей, та змусила задуматись про їхні особисті стосунки з Богом.

Загалом, це був благословенний час, коли Господь працював з серцями дітей та наставників. Не залишилось байдужих до Слова Божого та того, що Він робить в нашому житті. Ось декілька відгуків дітей про табір:

«Ще на початку табору я ніяк не могла вирішити чи йти мені туди чи ні. Майже усі мої друзі записалися в англо-мовний табір. Якщо чесно, то я вже теж записалася в англо-мовний табір, щоб покращити знання іноземної мови. Але останнім часом я перестала славити Господа і в останній момент я перейшла в християнський табір, про що зовсім не пожаліла. Відвідавши цей табір я знову повірила в Бога, почала читати Біблію. Я ще дізналася, що Бог є Творець всього, що Він є Всевишній і Всевидячий Бог, що Він одночасно є Богом Миру. На наступний рік, я обов’язково запишуся в цей табір»
(Даша, 5 кл.)

«Табір «Як Тебе звати Боже?» – це просто диво. Тут я познайомився з новими друзями, з чудовими наставниками. Я дізнався багато нового про Бога, особливо те, що Він мене створив. Я хочу жити завжди з Богом, але не завжди виходить. Мені дуже сподобалися загально-табірні ігри, де всі разом грали та веселилися. Я буду сумувати за табором».
(Максим, 5 кл.)

«Мені дуже сподобався цей табір у якому я провела шість веселих днів. Я дізналася про імена Бога та їхнє значення. З біблійних уроків я навчилася, що неварто гордитися, а потрібно завжди довіряти Господу.
Я дякую організаторам цього прекрасного табору за те, що цей тиждень я провела з користю, а не просиділа біля комп’ютера, ВК, і потім, ще більше погіршився б мій зір.»
(Ангеліна, 7 кл.)

«Я в таборі вже третій рік, мені тут дуже подобається. Мене дуже вразили біблійні уроки на яких я дізналася імена Бога. Я змогла знайти надію в Слові Божому. Я зрозуміла, що без Бога я б не з’явилася б на світ і тільки Він дозволяє моєму серцю битися. Бог послав мене для того, щоб я прославляла Його і розповідала іншим людям про Нього. Ще мені сподобався гурток рукоділля, де ми робили різні вироби, які потім ми могли забирати їх додому. Я зробила один подарунок для мами, він їй дуже сподобася.»
(Таміла, 7 кл.)

«Мені сподобалися табірні ігри, а особливо коли в нас був «цукерковий дощ», де ми по командах збирали смачненькі цукерочки. А ще я навчилася вірити в Бога та довіряти Йому свої таємниці. Я сподіваюся, що в наступному році цей табір знову буде і я дізнаюся знову, щось нове про Бога.»
(Катя, 7 кл.)

Слава Богу за такий наповнений благословіннями час, за можливість свідчити дітям про Христа, будувати з ними стосунки! Велика подяка усім, хто підтримував табір молитовно, фінансово та особистою участю в заходах, що проводились! Бог благий, у всі дні!

Денисюк Оля

all